Вранці я прокинувся перед

Уранці я прокинувся перед світанком, очікуючи побачити шафранові та червоні піки трьох Аннапурн. Але світанок приходив неспішно і пастельно.

Гори злегка забарвилися м'яким рожевим тоном і незабаром засяяли звичайним денним білим світлом.

Поки ми не поспішаючи снідали і збиралися у дорогу, в Гяру з'явилися ще троє українців. Точніше, я застав тільки Олену.

Поміж двох Олен. Можна загадувати бажання. Фото: Кирило Калугін

Про інших я дізнався, що вони були, але кудись випарувалися у справах. Олена (новоприбула, а не наша) виявилася із Бердянська. Ми познайомилися, і Кирило "до речі" розповів про мої пошуки щастя у Непалі.

– О, це моє найулюбленіше питання про щастя! Я думаю, що ми в Україні більш сконцентровані на досягненні матеріальних благ. Тут якось все інакше, непальське суспільство бідніше, але й не концентрується на матеріальному. Тут щастя якось по-іншому працює.

Треба було вирушати далі. Виявилося, що на нас чекала подорож у Мордор.