+10 Київ
Баба-Яга запропонувала значно нижчу ціну – 120 рупій. Пропозиція видалася мені розумною. А бабця була вельми наполегливою та люб'язною одночасно.
Взагалі-то, спочатку я хотів проскочити повз хатинки на швидкості черепахи і якийсь час намагався чинити спротив бізнес-тиску казкового персонажа: я взагалі нічого не хотів через погане самопочуття. Але голос розуму і бажання зекономити 160 рупій перемогли.
Варто було сісти на лаву, як організм, що відпочив, почав диктувати виниклі бажання:
– А Red Bull у вас є?!
Red Bull у неї був. 200 рупій. Я попросив одразу дві банки.
Бабці було незатишно: вона явно завищила ціну, а я заплатив і не торгувався. На загал, ситуація загрожувала зіпсувати карму.
Баба-Яга притягла із надр крамниці великий шматок домашнього коржа і запевнення, що це дуже смачно. Я пив свій Red Bull, загризав його коржем від бабці, і сили потроху почали повертатися. Переді мною був новий об'єкт мого нерепрезентативного дослідження про щастя.
