+9 Київ
Нарешті ми досягли храму Аннапурни. І храм, і гора, навколо якої пролягав наш маршрут, присвячена божеству родючості. У дослівному перекладі це ім'я означає "наповнена зерном". Але сам "фестиваль" Аннапурни нічим не здивував: люди підходили, ставили свічки, дзвонили у підвішені по кутках храму дзвони, оминаючи його за годинниковою стрілкою. Можливо, тут відбуваються і більш видовищні церемонії, але точно не цього разу.
Залишалося подякувати за імпровізовану екскурсію моєму гіду. Я запропонував заплатити. "Ні! Гроші – це погана карма! – відповів мій супутник. – Але ви можете купити їжі для моїх дітей". Він вибрав у найближчій крамничці необхідні харчі, за які мені потрібно було заплатити. Вийшло дещо більше, ніж я розраховував. Я досі не впевнений, чи був це акт благодійності та милосердя з мого боку або витончене шахрайство – з його!
