$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Щоденник Ніни Герасимової

22 червня 1941 року

Війна. Сьогодні о четвертій годині ранку німецькі літаки здійснили наліт на Київ. О сьомій годині крізь сон чула вибухи бомб, проте думала – це звичайне навчання. Вранці у місті було тривожно та напружено, хоча ніхто нічого не знав. Багато хто думав, що це маневри. О 10 ранку я пішла до вишу, там мені сказали, що становище дуже серйозне, на Солом'янці горять аеродроми, є поранені. Ніхто вже не сумнівався у правдивості цих чуток. О 12 годині повідомили, що по радіо виступатиме Молотов. Усі зібралися в їдальні. Молотов повідомив, що Німеччина напала на нас у багатьох пунктах через Фінляндію, Румунію та інші кордони. Бомбила Київ, Житомир, Таллінн і Севастополь. Усі мовчки слухали, а потім розійшлися по домівках. Убито та поранено у Києві 200 осіб. Я не хвилююся, дуже спокійна, хоча місту і загрожує велика небезпека. Не віриться, що зі мною може щось погане статися. Якийсь надзвичайний спокій. Трохи болить голова, це я трохи застудилася.

Невже Київ буде зруйнований?!


25 червня 1941 року

Учора день минув спокійно. Сьогодні під час сніданку о сьомій ранку було чутно шум моторів і вибухи. Я бачила через вікно, як били зенітки. Усі втекли з буфету. Я закінчувала снідати сама під вибухи бомб. Усі зібралися в коридорі.


1 серпня 1941 року

У нас все спокійно. Сильні бої тривають на смоленському, житомирському напрямках. Щоночі бомблять Москву, Дніпропетровськ, Полтаву, Харків. Навколо Києва, Білої Церкви багато німецьких десантів, їх постійно знищують.


2 серпня 1941 року

Із другої години ночі я не спала. Десь далеко підривалися снаряди, постійно літають літаки, б'ють зенітки, б'ють гармати. Мабуть, бої десь неподалік від Києва. Кажуть, що прорвалося дві танкові дивізії й бої ідуть у Василькові. По радіо транслюють веселі пісні, а десь гинуть люди. У Москві введено карткову систему на продукти.

Обкладинка щоденника Ніни Герасимової

4 серпня 1941 року

Учора наприкінці дня літали німецькі літаки, їх обстрілювали. Мама із переляку навіть розплакалася. Уночі постійно чула гул від вибухів. На Москву кожного дня нальоти, там пожежі. У Києві вранці оголосили тривогу. Велися бої над мостом у районі Петрівки. На базарі нічого немає. Упродовж цього часу було 17 нальотів на Ленінград, проте їх всіх було відбито.


6 серпня 1941 року

Упродовж цілого дня чутно гул від гармат. У Голосієві висадився десант. Другий день я займалася у силікатному інституті...


7 серпня 1941 року

Безперестанку гуркочуть гармати. Німці поблизу Голосієва. Вранці населення Голосієва бігло до міста. На вулицях багато машин і підвод, навантажених речами. Київ взяли у підкову. Відчувається близькість фронту. Ніхто вже не сподівається, що Київ утримають. Уночі спати не доведеться. Ми все склали до валіз і торбин на всякий випадок. Мама пішла ночувати до знайомих, а я не хотіла. Смерті я не боюся, я так багато хвилювалася, стільки намучилася, що мені нічого не страшно. Мене давно вбито. Мама все плаче й хвилюється. Боїться за мене, а мене це дивує і трохи смішить. Адже вона зробила мені так багато поганого, так нещадно нехтувала моїми успіхами, а тепер хвилюється. Смішно.


8 серпня 1941 року

Цілий день дощ. Євреї поспіхом виїжджають. У магазинах порожньо. Усі мовчазні та похмурі. За нашим зведенням, упродовж тижня німці зазнали таких втрат: танків – 5000, літаків – 4000, гармат – 77 000, вбито й поранено – 6000.

За німецьким зведенням, ми втратили всього удвічі більше.

21 година. Щойно вперше спостерігала повітряний бій, два німецькі літаки та вісім наших.


9 серпня 1941 року

Ніч місячна, прохолодна, чутно вибухи бомб, стрілянину. Скільки зараз гине людей?!

...

Запишу все по порядку. 28.08 залишили Дніпропетровськ.

29.08 у Києві відбувався мітинг. Газети пишуть, що Київ не здадуть. Мабуть, над містом нависла безпосередня загроза. Стали брати на окопи під Ніжин. Учора почали працювати школи, а сьогодні їх знову закрили. Якщо мені судилося померти, то помру у Києві. Отримала дуже сумний лист від Слави із Москви. Він поїде – наказ на фронт. Бажаю щастя йому.