Фото9

Фото: © Вікторія Івлєва / World Press Photo 1992

"Коли моєму синові було 10 місяців, я поїхала в Руанду. Власне, це було вже наприкінці війни – це був червень, а всі ці події, масові вбивства, відбулись у квітні–травні. І мене настільки вразила поведінка моїх колег із різних країн, навіть не вразила, а просто вбила, – що я вирішила: огиднішої професії, ніж журналістика, підлішої та спекулятивнішої, просто ще не вигадали. І я зважилась покинути її і 10 років провела вдома з дітьми. А згодом виявилося, що закінчилися гроші, а нічого іншого я не вмію"