RU
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Україна набула статусу кандидата: що зміниться і коли країна може стати повноправним членом ЄС. Головне

Україна прагне в ЄС десятки років. На світлині 22 листопада 2014 року в Києві, початок Євромайдану
Україна прагне в ЄС десятки років. На світлині – 22 листопада 2014 року в Києві, початок Євромайдану
Фото: Mustafa Nayyem / Facebook

Увечері 23 червня Україна, а разом із нею і Молдова, набула довгоочікуваного статусу кандидата у члени Європейського союзу. Заявку подавала також Грузія, але лідери ЄС вирішили поки не давати країні кандидатства, визнавши її європейську перспективу. І Україна, і Молдова набули цього статусу зі списком умов, які необхідно виконати для переходу до наступного етапу переговорів щодо євроінтеграції. Що зміниться в Україні і як довго держава може чекати на вступ у ЄС – у публікації видання "ГОРДОН".

Трохи з історії питання, або "Чекали цього 120 днів і 30 років"

Історія відносин незалежної Української держави та Євросоюзу починається 1994 року. Тоді Україна, яка нещодавно здобула незалежність, уклала з ЄС угоду про партнерство і співпрацю.

За три роки відбувся перший саміт Україна – ЕС. За рік у Відні провели другий такий саміт. На ньому лідери назвали стратегічним та унікальним партнерство України і ЄС, а також обговорили низку питань щодо двосторонніх відносин, повідомляють на сайті Міністерства закордонних справ України.

"Україна вперше заявила про прагнення на асоційованих правах взаємодіяти з Європейським союзом, а ЄС узяв до уваги відповідні положення Стратегії інтеграції України до Європейського союзу, затвердженої указом президента України 11 червня 1998 року", – ідеться в повідомленні МЗС.

Ще майже за 10 років розпочали переговори стосовно Угоди про асоціацію, 2012 року їх завершили, сторони парафували угоду. У 2013 році тепер уже експрезидент України Віктор Янукович, який утік, та його уряд зупинили процес підписання документа, через це розпочався Євромайдан.

Після хвилі протестів було визнано, що Янукович самоусунувся з посади, і на початку 2014 року він утік з України. Того самого року Росія окупувала Крим і розпочала агресію на сході України. У країні обрали нову владу, представники якої – прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і п'ятий президент Петро Порошенко – підписали Угоду про асоціацію. За три роки угода набула чинності, почав працювати безвізовий режим між Україною та ЄС.

У 2022-му Росія повномасштабно вторглася в Україну.

28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу. Чинний президент України Володимир Зеленський заявив, що в умовах, які склалися, розраховує на приєднання до блоку за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія та Молдова.

Після цього сталося кілька історичних подій. У березні Європейський парламент підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС, а неформальний саміт лідерів ЄС, який відбувся у Версалі, ухвалив рішення, котре, як пояснювали у МЗС України, свідчить про те, що Україна буде членом ЄС.

17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство в ЄС, висунувши низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вийшла оголошувати це рішення в одязі кольорів прапора України. "Українці готові померти за європейську перспективу. Ми хочемо, щоб вони разом із нами жили європейською мрією", написала вона у Twitter після брифінгу.



23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, на якому розглянули заявки трьох країн, і надали Україні та Молдові статус кандидата, та поки не стали надавати такий статус Грузії.

Зеленський подякував лідерам ЄС за це рішення. Він зазначив, що надання кандидатства – це перемога для України.

"Чекали 120 днів і 30 років... А потім переможемо ворога і будемо відпочивати. А може, спочатку відбудуємо Україну, а потім уже відпочинемо. Може, навіть переможемо, відбудуємо, вступимо в ЄС і потім будемо відпочивати. А може, і не будемо відпочивати. Хоча ні, діти образяться. Але точно переможемо", заявив він у відеозверненні, оприлюдненому в Instagram.



Прорив у свідомості ЄС

На саміті у Версалі, як пише "Європейська правда", стався прорив у свідомості ЄС. Попередні роки, коли Україна декларувала своє прагнення в ЄС, лідери союзу не визнавали на офіційному рівні, що це досяжна мета. Саме рішення саміту у Версалі стало підґрунтям для вчорашнього успіху, пояснює редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.

Водночас 17 червня Єврокомісія рекомендувала Україні:

  • ухвалити та запровадити законодавство про порядок добору суддів Конституційного Суду України, включно із процесом попереднього добору на основі оцінки їхньої сумлінності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
  • завершити перевірку сумлінності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з етики та добір кандидата до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • забезпечити подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, за допомогою запобіжних та ефективних розслідувань, а також послужного списку судових переслідувань й обвинувальних вироків, що заслуговують на довіру; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через затвердження визначеного переможця конкурсу, а також запустити й завершити процедуру добору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України;
  • забезпечити відповідність законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалити всеосяжний стратегічний план реформи всього правоохоронного сектору як частини системи безпеки України;
  • ввести антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це мають зробити в юридично обґрунтований спосіб з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
  • боротися з впливом корисливих інтересів, ухваливши закон про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежного регулятора ЗМІ;
  • завершити реформу правової бази для національних меншин, яку нині готують відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, й ухвалити негайні та ефективні механізми реалізації.

Оцінку виконання цих умов проведуть до кінця року.

У рішенні саміту ЄС, ухваленому 23 червня, ідеться про те, що Єврокомісія інформуватиме Європейську раду про виконання цих умов.

"Рада ухвалить рішення про подальші кроки після повного виконання всіх цих умов", – наголошують у висновках саміту.

Чому Україна 
не Туреччина чи країни Західних Балкан

Перед початком саміту ЄС глава уряду Албанії Еді Рама застерігав Україну від передчасного оптимізму.

"Північна Македонія є кандидатом на вступ 17 років, Албанія – вісім років. Тому: ласкаво просимо, Україно. Це гарна річ – дати статус кандидата, але я сподіваюся, що в українського народу не буде ілюзій щодо цього", сказав він учора вранці у Брюсселі (він приїхав на саміт ЄС Західні Балкани).

Рама жорстко розкритикував країни ЄС, оскільки його держава та Північна Македонія не можуть продовжити процес євроінтеграції через позицію іншого члена ЄС Болгарії, яка ветувала початок переговорів щодо Північної Македонії. Албанія теж страждає через це, оскільки процеси вступу двох країн у ЄС пов'язані.

Однак після цього Європарламент ухвалив резолюцію, у якій закликав розблокувати процес вступу країн Західних Балкан у ЄС, а 24 червня парламент Болгарії зняв вето на початок переговорів, пише "Сега".

Україну, у якої періодично виникають суперечки з країною ЄС Угорщиною, не варто порівнювати в цій ситуації з Північною Македонією, вважає Сидоренко. По-перше, компроміс можливий, по-друге, суперечки щодо мовного закону "політично цікаві" нинішньому прем'єру Угорщини Вікторові Орбану заради "підігрівання електорату", вважає журналіст.

Довше за інші країни у статусі кандидата залишається Туреччина. Їй надали кандидатство 1999-го, за 12 років після подання заявки на членство. Причини затримання вступу країни у ЄС нерелевантні для України, до того ж після подання нею заявки в союз вступило 16 держав, підкреслює Сидоренко.

Що зміниться для України після здобуття кандидатства?

Детальне роз'яснення 19 червня опублікував прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Самого статусу Україні не "подарували", оскільки за останні роки держава провела велику роботу щодо реформування (Угоду про асоціацію виконали приблизно на 70%), наголосив прем'єр.

За його словами, для України надання статусу приведе до таких наслідків:

  • юридичне закріплення європейського майбутнього. Це означає, що Україна не просто потенційно колись може приєднатися до ЄС, а що процес запущено і вона відповідає вже значній кількості критеріїв, які висувають до кандидатів;
  • підготовка до членства передбачає завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Планують, що в цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу;
  • Україна стане повноправним членом програм та ініціатив ЄС, відкритих для країн ЄС та держав зі статусом кандидата на членство. Україна як країна-кандидат матиме ширші можливості для того, щоб її голос було почуто під час формування політики ЄС;
  • набувши статусу кандидата та розпочавши рух до членства, Україна стане привабливішою для інвесторів. Бізнес-клімат наближатиметься до умов, як у країнах ЄС – інвестори діятимуть на передбачуваному ринку, а бізнес – захищеним. Привабливість для інвесторів також потребуватиме надійних гарантій безпеки після перемоги над Росією;
  • Україні буде доступна фінансова допомога країнам, які готуються до вступу в ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Таку допомогу можуть надати через гранти, інвестиції або як технічну допомогу;
  • акумулюючи кошти для відновлення України через спеціальний трастовий фонд солідарності, ЄС ставитиметься до таких інвестицій не як до повоєнного відновлення третьої країни, а як до інвестування в добробут потенційного майбутнього члена ЄС.

Скріншот: Денис Шмігаль/Facebook
Скріншот: Денис Шмигаль / Facebook


Прогнози щодо строків вступу у ЄС

"Україна хоче виконати всі рекомендації до кінця року", – говорила віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина за день до початку саміту ЄС. На її думку, Україна може стати членом ЄС протягом 2–10 років, а не десятиліть, як це прогнозують деякі європейські урядовці.

Сидоренко пояснює, що оцінка виконання умов, яку Єврокомісія проведе цьогоріч, буде першою, але, найімовірніше, не останньою. Місяці триватиме й ухвалення низки законодавчих актів, зокрема – про національну меншину, пише він.

"Найоптимістичнішим сценарієм дати, коли ЄС дасть згоду на початок переговорів про вступ, видається червневий саміт 2023 року. Це у разі, якщо влада буде справді націлена на проведення реформ. Ну і найголовніша вимога: до цього часу має завершитися активна фаза війни та бути знятий воєнний стан щонайменше в Києві та на більшій території держави. Офіційно така вимога не висувається, але на практиці без того початок переговорів видається малореальним", – вважає Сидоренко.

Джерела "Європейської правди" в ЄС вважають, що процес євроінтеграції України може завершитися до 2030 року. Ця мета – амбітна, але реальна, пише видання.

У будь-якому разі ці строки пов'язані з умовою, яка не залежить від України. Як пише Сидоренко, перед розширенням ЄС має намір провести внутрішню реформу, про яку вже заявляють європейські політики – відмовитися від принципу єдності на користь кваліфікованої більшості під час ухвалення рішень на рівні ЄС.

Після цього союз може провести хвилю розширення, куди, можливо, потрапить і Україна.

Аліна ГРЕЧАНА
журналістка
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ