RU
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

У Гаазі розпочався розгляд позову України проти Росії щодо захоплення кораблів у Керченській протоці. Головне

Україна подала позов проти Росії через захоплення військових кораблів у квітні 2019 року
Україна подала позов проти Росії через захоплення військових кораблів у квітні 2019 року
Фото: EPA

Постійна палата третейського суду в Гаазі 11 жовтня почала розгляд позову України проти Росії у справі про захоплення Росією двох українських військових катерів і буксира, а також 24 членів екіпажів у 2018 році. На цьому етапі слухання стосувалися юрисдикції – трибунал вислухав позиції сторін і тепер протягом пів року вирішить, чи входить суперечка між Україною та Росією про імунітет військових кораблів у Керченській протоці до його компетенції. Київ вимагав відразу ж перейти до слухань по суті, однак російська сторона наполягла, щоб її заперечення заслухали. "ГОРДОН" нагадує про суть конфлікту, позовні вимоги і розповідає про перспективи справи в Арбітражному трибуналі.

***

25 листопада 2018 року о 4.00 за київським часом українські катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу", які мали перейти з Чорного в Азовське море, підійшли до Керченської протоки. О 7.00 російські кораблі "Дон", "Соболь", "Мангуст" і корвет "Суздалец" протаранили "Яни Капу". О 12.20 із Бердянська в протоку вийшли українські "Гюрза-1" і "Гюрза-2", за 50 хвилин Росія підняла в повітря вертольоти Ка-52, а ще за дві години – штурмовики Су-25. О 18.00 у протоці було вже вісім кораблів РФ, за дві години вони почали обстрілювати українські судна. Ще за годину Росія захопила катер "Бердянськ". Росіяни влаштували погоню за "Нікополем" і "Яни Капу", взявши кораблі на абордаж. 24 українські моряки опинилися в полоні.

Україна і міжнародна спільнота вимагали від Росії звільнити військовослужбовців ВМСУ й українські кораблі. Кремль зі свого боку звинуватив Київ у проведенні "однозначної провокації", яка порушила "головні положення міжнародного права".

18 грудня 2018 року Генасамблея ООН підтримала ініційовану Україною резолюцію "Проблема мілітаризації АР Крим та міста Севастополь, а також районів Чорного та Азовського морів", в якій висунула вимогу невідкладно звільнити українські кораблі, їхні екіпажі та обладнання.

1 квітня 2019 року Україна повідомила Росію про те, що ініціює арбітраж згідно з додатком VII Конвенції ООН із морського права (зокрема, позов стосується крадіжок Росією вуглеводневих ресурсів і надр на мільярди доларів, її узурпації прав на регуляцію рибальства і втручання в транзит через Керченську протоку), та одночасно звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права (ITLOS) із проханням вжити термінових заходів для звільнення кораблів і моряків. 25 травня 2019-го трибунал постановив негайно звільнити українські кораблі і повернути затриманих моряків в Україну.


Фото: EPA
"Бердянськ" і "Нікополь" в порту Очакова, листопад 2019 року. Фото: EPA


Росія відмовилася від участі в слуханнях і не визнала рішення трибуналу, стверджуючи, що конфлікт не має військового характеру і що йдеться про звичайне кримінальне правопорушення – порушення державного кордону РФ.

Українські моряки повернулися на батьківщину тільки 7 вересня 2019 року в межах "великого обміну" утримуваними з РФ. Катери і буксир Росія повернула лише 20 листопада 2019-го, демонтувавши деякі засоби зв'язку і навігаційне обладнання.

***

Відповідно до норм міжнародного права, торгові судна і військові кораблі мають в Азовському морі і Керченській протоці свободу судноплавства. Однак після анексії Криму та відкриття Керченського моста, який з'єднує Таманський півострів із Кримом, Росія демонстративно створює перешкоди для судноплавства, ішлося в резолюції Європарламенту, ухваленій за місяць до захоплення українських кораблів.

У Міністерстві закордонних справ України напередодні початку слухань у Гаазі підкреслили, що, відповідно до Конвенції ООН із морського права, військові кораблі та їхні екіпажі наділено абсолютним імунітетом, який забороняє іноземним державам оглядати, заарештовувати чи затримувати судна. "Дії РФ є порушенням фундаментальних принципів міжнародного права. І Україна вже довела це, коли Міжнародний трибунал із морського права наклав обов'язкові до виконання тимчасові заходи і вимагав від Росії негайно звільнити три українські судна і 24 затриманих моряків", – зазначено в заяві.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив упевненість, що Київ зможе домогтися покарання для Росії.

"Коли росіяни таранили "Яни Капу", вони реготали та кричали: "Дави його!" Ми всі добре пам'ятаємо це відео. Але добре сміється той, хто сміється останнім. Ми теж уміємо давити. Тільки не залізним бортом корабля. Ми давимо залізною логікою юридичних аргументів. І ми задавимо російських злочинців. Красиво та згідно з міжнародним правом", – написав він у своєму блозі на "Українській правді".

Кулеба вважає, що справа має принципове значення для всього світу, оскільки Україна юридично доводить, що імунітет військових кораблів є основоположним принципом міжнародного морського права.

Директорка департаменту міжнародного права МЗС України, агентка України в Арбітражному трибуналі Міжнародного суду ООН Оксана Золотарьова, виступаючи в Гаазі 12 жовтня, заявила: "Кораблі ВМС України є втіленням нашого суверенітету і як такі заслуговують на повагу. Проте Росія не поважає міжнародне право. Як і не поважає суверенітет України. І не поважає імунітет військових кораблів України, цей загальновизнаний принцип міжнародного права. Сьогодні тут ми захищаємо не лише Україну, але й весь міжнародний правопорядок на морі".

За її словами, справу ведуть заради 24 моряків, які через неповагу Росії до міжнародного права провели 9,5 місяців у жахливих умовах у в'язниці "Лефортово".

"Росія не хоче, щоб цей арбітраж розглядав справу України. Росія вважає, що може порушувати міжнародне право без будь-яких наслідків. Росія помиляється", – заявила Золотарьова, висловивши впевненість, що справа про захоплення українських кораблів, без сумніву, – в юрисдикції Арбітражного трибуналу.

Росія, зі свого боку, наполягає, що "нинішні широкі розбіжності між сторонами має бути врегульовано за допомогою політичних засобів". Посол з особливих доручень МЗС РФ, глава російської делегації Дмитро Лобач заявив, що українські військові кораблі спробували "перетнути російські територіальні води на тлі українських провокаційних дій і розширення українського військового контингенту в регіоні, намагаючись оскаржити суверенітет Росії в Криму і статус Керченської протоки як російських внутрішніх вод".


Фото: EPA


Оксана Золотарьова підкреслила, що росіяни захопили українські кораблі, коли ті поверталися в Одесу до місця дислокації.

Ексзаступниця міністра закордонних справ України Лана Зеркаль упевнена, позиція української делегації "сильна і ретельно відпрацьована".

"Україна має всі шанси виграти цей етап і перейти до наступного – розгляду справи по суті", – вважає вона.

***

Водночас професор із міжнародного морського права Військово-морського коледжу США Джеймс Краска в інтерв'ю "Немецкой волне" зазначив, що результату справи поки не вирішено, оскільки низка питань залишається без відповідей.

"Перший – чи перебувають Україна і Росія у стані збройного конфлікту? Якщо так, то в України немає права на свободу навігації [в Керченській протоці]. Друге питання – якщо це мирна ситуація, то між двома країнами працює Конвенція ООН із морського права і двосторонні угоди", – наголосив Краска.

Експерт вважає, що арбітражу знадобиться майже дев'ять місяців, "і докази України візьмуть гору".

"Але потрібно пам'ятати, що арбітраж не уповноважений розглядати територіальні питання. А ми всі знаємо, що тут ідеться про щось більше від суперечки щодо Криму і територіального суверенітету після вторгнення Росії. Це все ширший контекст, але влада третейського суду обмежується морським правом", – заявив він.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ