RU
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Як світ реагує на загрозу вторгнення РФ та хто допомагає Україні? Розповідаємо на прикладі восьми держав та двох союзів

Країни НАТО скерували до Чорного моря військові кораблі (на фото іспанський фрегат Blas de Lezo, який 22 січня вийшов з порту у Ферролі у напрямку Болгарії
Країни НАТО скерували до Чорного моря військові кораблі (на фото – іспанський фрегат Blas de Lezo, який 22 січня вийшов з порту у Ферролі у напрямку Болгарії
Фото: ЕРА

Відтоді, як Росія почала війну на Донбасі, допомогу Україні – і фінансову, і військову – надають США, Канада та європейські країни. Її обсяги сягають мільярдів доларів та євро. Восени 2021 року спочатку західні ЗМІ, а потім українська розвідка повідомили про нарощування чисельності російських військ біля кордонів України. У Білому домі вважають, що вторгнення РФ до України може статися будь-якої миті. Як діють у цих умовах партнери України по нормандському формату урегулювання конфлікту на Донбасі, країни – гаранти безпеки України щодо Будапештського меморандуму, а також Канада, ЄС та НАТО, – читайте у матеріалі "ГОРДОН".

Допомога безпрецедентних обсягів

Супутникові знімки, зроблені Maxar Technologies у другій декаді січня, свідчать, що Росія тримає поблизу українського кордону приблизно 100 тис. військовослужбовців, повідомляє Reuters.



На думку Білого дому станом на 18 січня, Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Коли перемовини Заходу з Росією про безпеку провалилися (Москву поставили перед вибором: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки), заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що США мають 18 різних сценаріїв на випадок вторгнення Росії в Україну. У Кремлі відповіли, що "теж різні сценарії розглядають".

17 січня міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес після переговорів із міністром оборони України Олексієм Резніковим оголосив про початок постачання Україні легкої протитанкової зброї. За його словами, такі дії Лондона є відповіддю на "дедалі загрозливішу поведінку РФ". Воллес не уточнив ні кількості, ні типу зброї, яку доправляють Україні, але зазначив, що "вона не є стратегічною" і "не становить загрози для Росії". У Кремлі заяви Великобританії про намір поставити зброю Україні назвали "надзвичайно небезпечними".

За даними головного редактора "Цензор.НЕТ" Юрія Бутусова, Великобританія передала Україні нове озброєння – один із найкращих у світі одноразових протитанкових гранатометів NLAW з калібром гранати 150 мм. Це ідеальна зброя для бою в місті та ураження будь-яких типів російських танків, написав журналіст.

Постачання проводили два дні поспіль, 18-го та 19 січня в Україну прибуло шість літаків, які доправили, ймовірно, понад 1 тис. NLAW – це найпотужніша підтримка летальною зброєю, яку будь-коли надавали Україні, написав у Facebook голова суспільно-політичної редакції LIGA.net Петро Шуклінов 19 січня.



22 січня в Україну почали прибувати літаки з американською військовою допомогою з пакету загальною сумою $200 млн, який  у грудні затвердив президент США Джо Байден. За два дні до Києва доправили понад 170 тонн зброї та боєприпасів. І це не кінець, наголосив Резніков.



Обсяги військової допомоги, яку Україні зараз надають інші держави, безпрецедентні, заявляли у Міністерстві оборони України 20 січня, реагуючи на неофіційну інформацію щодо надання Україні озброєння низкою держав. Там наголосили, що даватимуть інформацію про це лише в координації з партнерами.

За інформацією The New York Times, президент США Джо Байден розглядає можливість перекинути до країн Балтії та Східної Європи американських військових і кораблі. Видання пише, що топпосадовці Пентагону 22 січня запропонували главі Білого дому скерувати в цей регіон від 1 тис. до 5 тис. військовослужбовців із можливістю збільшення контингенту удесятеро, якщо ситуація погіршиться.

Рішення щодо цього питання Байден ухвалить протягом тижня, розповіли співрозмовники газети.

Як зазначає The New York Times, адміністрація президента США, боячись спровокувати Росію, "багато років ходила навшпиньки навколо питання про те, яку військову підтримку надавати Україні", але нещодавно чиновники адміністрації Байдена попередили, що Сполучені Штати можуть скерувати свої сили на підтримку України у разі, якщо "[президент РФ Володимир] Путін зважиться на вторгнення".

Що говорять у Вашингтоні та Лондоні про російську агресію

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон називає катастрофою для всього світу ймовірне вторгнення Росії. На думку глави МЗС країни Ліз Трасс, "Кремль не засвоїв уроків історії".

"Вони заявляють, що хочуть стабільності, тоді як працюють над тим, щоб залякати та дестабілізувати інших. Ми знаємо, що лежить на цьому шляху і до яких жахливих втрат та людських страждань це призводить. Саме тому ми закликаємо президента Путіна утриматися і відступити від України, поки він не зробив масштабної стратегічної помилки. Україна горда країна з багатовіковою історією. Вони й раніше зазнавали загарбницьких набігів від монголів до татар. Вони пережили організований державою [CРСР] голод. Їхня стійкість глибока. Якщо доведеться, українці боротимуться, щоб захистити свою країну", сказала глава британського МЗС 21 січня під час поїздки до Австралії.



Російська агресія – це загроза всьому світу, заявляє держсекретар США Ентоні Блінкен. Байден наголошує: вторгнення зустрінуть "суворою і скоординованою відповіддю", яку докладно обговорювали із союзниками США і чітко виклали Путіну.

"Якщо будь-які російські підрозділи перетнуть український кордон це вторгнення", сказав він 20 січня. Таке вторгнення обернеться катастрофою для Росії, наголошував він.

Саме США і Великобританія першими розпочали евакуацію своїх дипломатів з України через загрозу російської агресії.

Канада надасть кредит і, можливо, вже скерувала спецпризначенців

17 січня канадський телеканал Global News, посилаючись на джерела, повідомив, що Канада скерувала в Україну групу спецпризначенців. За даними телеканала, перекидання військових – "частина спроби країн НАТО стримати російську агресію в Україні та визначити способи надання допомоги українському уряду". Також серед завдань групи, ймовірно, є розроблення планів евакуації з України канадського дипломатичного персоналу "в разі повномасштабного вторгнення".

21 січня уряд Канади запропонував надати Україні кредит – $120 млн для підтримки економіки та реформ.

"Канада підтримує суверенітетбезпеку і територіальну цілісність України, твердо і беззастережно. Тому, зіткнувшись з необґрунтованою агресією Росії, ми надаємо позику, яка допоможе підтримати її економічну стабільність та реформу управління", – написав прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо у Twitter.

Євросоюз і НАТО

Через зростання військового тиску Росії на Україну країни Балтії нададуть Києву додаткову оборонну допомогу – Литва та Латвія передадуть Україні переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger, а Естонія – протитанкові ракетні комплекси Javelin. Латвія також доправить індивідуальне спорядження та сухпайки. Постачання зброї американського виробництва стали можливими після отримання схвалення з боку США.

Низка країн НАТО посилює свою військову присутність у східній частині Альянсу. Данія спрямовує фрегат у Балтійське море і планує скерувати до Литви чотири винищувачі F-16. Іспанія скеровує у Чорне та Середземне моря кораблі для приєднання до військово-морських сил НАТО. Окрім того, Мадрид розглядає можливість відправлення у Болгарію винищувачів, аналогічне рішення вже ухвалили в Нідерландах.

Франція висловила готовність ввести у Румунію війська під командуванням НАТО.

Європейський союз надасть Україні новий макрофінансовий пакет у розмірі €1,2 млрд, повідомила 24 січня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"ЄС підтримує Україну. Ми тверді у своїй рішучості. Я оголошую про новий пакет фінансової допомоги, що складається з екстрених кредитів і грантів, для підтримки України у середньостроковій та довгостроковій перспективі", – заявила вона, говорячи про підтримку Євросоюзом України в контексті ситуації, спричиненої російською агресією.



Франція та Німеччина

Президент Франції Еммануель Макрон не робить таких жорстких заяв, як глава Білого дому, держсекретар США чи британський прем'єр-міністр. Під час одного з останніх своїх публічних виступів – 19 січня у Європарламенті – Макрон заявив, що Європейський союз має вести "відвертий діалог" з Росією та шукати політичного розв'язання напруженості навколо України у межах нормандського формату переговорів, повідомляє Euractiv.

На думку політика, на якого у квітні очікують президентські вибори, Європі необхідно створити власну "систему колективної безпеки" і переозброїтися. Він виступив за "відверті та вимогливі" переговори з Росією.

За два дні глава російського МЗС Сергій Лавров назвав Макрона "найпослідовнішим прихильником здатності Євросоюзу бути значнішим міжнародним гравцем".

"Я не знаю, щоб президент Макрон закликав щось зробити проти Росії", – сказав той на пресконференції, яку транслювало агентство ТАСС.


Зеленський востаннє зустрічався з Макроном та Шольцем 15 грудня 2021 року, вони говорили про російську агресію. Фото: president.gov.ua

Зеленський востаннє зустрічався з Макроном та Шольцом 15 грудня 2021 року, вони говорили про російську агресію та врегулювання конфлікту на Донбасі. Фото: president.gov.ua


Німеччина від початку війни надавала Україні фінансову допомогу (тільки протягом перших п'яти років сума допомоги становила понад €1,4 млрд), допомагає лікувати поранених на Донбасі українських військовослужбовців. Проте весь цей час Берлін відмовлявся від надання зброї, і як відомо, у 2021 році блокував постачання зброї Україні через НАТО, незважаючи на попередження США про ймовірне нове вторгнення Росії.

Після зміни уряду позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї не змінилася, заявила на початку 2022 року глава МЗС країни Анналена Бербок. Окрім того, як пише The Wall Street Journal, нині Німеччина блокує передання Естонією Україні зброї німецького походження.

Також минулого тижня одразу двоє найвищих посадовців у Німеччині зробили заяви, які стали приводом для критики МЗС України. 21 січня командувач військово-морських сил Німеччини віцеадмірал Кай-Ахім Шенбах заявив, що "Кримський півострів втрачено і він ніколи не повернеться", а президент РФ насправді хоче поваги, на яку, "можливо, заслуговує".

22 січня глава уряду Баварії та голова партії "Християнсько-соціальний союз" Маркус Зедер заявив про малоефективність санкцій проти Росії та висловив думку, що вступу України до НАТО "ще довго не буде на порядку денному". Також він сказав, що Росія – "складний партнер, але не ворог Європи", тому з Москвою треба підтримувати зв'язок.

Якщо віцеадмірал визнав помилку та пішов у відставку, то Зедер – ні. Окрім того, за даними ЗМІ, канцлер Німеччини Олаф Шольц, пославшись на зайнятість, відмовився від переговорів із Байденом, темою яких мала стати ситуація навколо України.

Унаслідок останніх подій політика, яку проводить Берлін щодо російської загрози, стала приводом для іронічних жартів у мережі про строк дії пакту Молотова – Ріббентропа.



Редактор газети FAZ Ніколас Буссе у своїй колонці пише, що заяви Зедера засвідчують, "наскільки глибокою зараз стала тенденція до умиротворення" Росії, а інформація про блокування постачання зброї підживлює недовіру інших європейських країн до Берліна (британські літаки, які доправляли зброю Україні, уникали повітряного простору Німеччини).



Українське видання "Європейська правда" сьогодні опублікувало редакційну статтю, присвячену Німеччині.

"Ганебна історія з віцеадміралом стала не причиною, а лише приводом, який доповнив новини останніх днів та тижнів, що надходили з Німеччини та про Німеччину. [...] Якщо коротко, Німеччина дедалі більше стає пособником агресора у сприйнятті українців. Для Берліна це звучить грубо, але це правда. І це – справжня катастрофа, наслідки якої будуть дедалі глибшими", – підкреслюють у статті.

Журналісти пояснюють, що Німеччина, хоч і зробила багато для просування реформ в Україні, введення санкцій проти РФ у 2014 році, українським суспільством сприймається як країна, яка збудувала "Північний потік – 2", блокує членство України в НАТО та постачання їй зброї, необхідної для захисту від агресора.

Дії української влади та політиків

Президент України Володимир Зеленський 19 січня висловив думку, що ризик російського вторгнення в Україну останнім часом не став більшим, але зріс ажіотаж навколо цього питання.

Він закликав українців не панікувати, але наступного дня вийшло інтерв'ю, в якому президент припустив, що російські війська можуть спробувати окупувати Харків.

Протягом останнього часу низка політиків, зокрема колишній голова Верховної Ради, позафракційний нардеп Дмитро Разумков та прем'єр-міністр України у 20142016 роках Арсеній Яценюк закликали Зеленського поспілкуватися з парламентаріями щодо ситуації. Разумков пропонував президенту скликати закрите засідання Ради, а Яценюк говорив про необхідність позачергового засідання парламенту. Частина політиків обурювалася тривалими канікулами Ради (нардепи не збиралися на засідання із 17 грудня).

П'ятий президент України та нардеп від "Європейської солідарності" Петро Порошенко 22 січня говорив, що патріотичні сили мають об'єднатися перед російською загрозою.

Він закликав не повторювати помилок минулого і також пропонував провести закрите засідання з питань безпеки за участю Зеленського, але ідеї на погоджувальній раді Ради 24 січня не підтримали – парламентарії 28 січня під час години запитань до уряду заслухають звіти Резнікова, міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка і прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

Верховна Рада, на думку її голови Руслана Стефанчука, готова до будь-якого розвитку подій у разі вторгнення РФ.

Президент 24 січня вирішив скликати засідання Ради національної безпеки і оборони. На ньому розглянули питання щодо захисту країни від зовнішніх і внутрішніх загроз. Після засідання секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що ситуація є контрольованою.

"Дуже багато такої парамілітаристики з'являється у ЗМІ", – заявив він і закликав представників медіа "трошки зменшити існуюче напруження".

"Ситуація для нас цілком зрозуміла, немає ніяких на сьогоднішній день приводів для того, щоб ми з вами панікували. Я б дуже просив, щоб усі були у спокої", – зазначив Данілов.

Аліна ГРЕЧАНА
журналістка
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ