+13 Київ
Що сталося
Центральна виборча комісія України опрацювала 100% протоколів на проміжних виборах до Верховної Ради в одномандатному окрузі №50 у Донецькій області, які відбулися 28 березня. Явка становила, за даними Центрвиборчкому, 20,99%.
Серед 18 кандидатів у народні депутати з великим відривом переміг представник партії "Порядок", чинний мер Добропілля Андрій Аксьонов. За нього проголосувало 65,46% виборців (19 949 осіб), які прийшли на дільниці.
На другому місці – висуванець партії прокремлівського пропагандиста Анатолія Шарія, адвокат беркутівців Валентин Рибін (3963 голоси), на третьому – фігурантка справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, дитяча кардіологиня і волонтерка Юлія Кузьменко, яка балотувалася від партії "Європейська солідарність" (2039 голосів).
Хто такий Аксьонов
Аксьонов народився 50 років тому недалеко від Добропілля, у селищі міського типу Новодонецьке, закінчив виш за фахом "Розроблення родовищ корисних копалин". Двічі, 2008-го і 2010 року, його обирали головою сільської ради Новодонецька.
Навесні 2014 року, із початком російської воєнної агресії на сході України, Аксьонов відкрито підтримав терористичну організацію "Донецька народна республіка". У квітні того самого року намагався перешкоджати автопробігу прихильників єдиної України. "Я зараз скажу не для преси те, що я думаю про ваш автопробіг: ви звичайні говномути", – заявляв на зустрічі з активістами Аксьонов. Пізніше він наполягав, що його слова вирвали з контексту.
Згідно зі свідченнями місцевих жителів, у травні 2014 року Аксьонов як голова Новодонецька організував у селищі незаконний референдум "ДНР" про відділення Донбасу від України.
"Вас цікавить моя думка як мера? Українською мовою це називають "голова". Тобто люди вибрали голову. Я зобов'язаний висловлювати сподівання громадян, які тут живуть. Ось вони захочуть у Росії залишитися – і я зобов'язаний сказати: так, треба залишитися в Росії. Захочуть вони приєднатися до Гондурасу – скажу: так, ми маємо до Гондурасу приєднатися. Я висловлюю думку людей, які мене сюди посадили", – говорив у той час Аксьонов.
За інформацією "Цензор.НЕТ", до кінця 2014-го Аксьонов перебрався в окупований Крим, оскільки побоювався переслідування українських правоохоронців. Однак, за даними "Радіо Свобода", офіційно проти нього обвинувачення щодо подій 2014 року не висували.
2015-го Аксьонов повернувся на Донбас для участі в місцевих виборах. У жовтні того самого року його обрали мером Добропілля. Причому тоді він дістав практично той самий результат, що й на нинішніх довиборах до Верховної Ради – 68,9% голосів.
Довідка "ГОРДОН". Добропілля – місто з населенням майже 30 тис. осіб, розташоване за 100 км на захід від Донецька. Добропілля – центр великого вугільного регіону, де залягають найбільші на Донбасі поклади кам'яного вугілля. Воєнні дії на сході обійшли місто стороною. Ще навесні 2014 року Добропілля без бою взяли під контроль сили української армії і добровольчі батальйони.
Як повідомляло інформагентство "Вчасно", у вересні 2017 року Аксьонов не підтримав пропозиції депутатів міськради починати сесії з хвилини мовчання за загиблими бійцям АТО.
"Я взагалі не розумію, чому ми починаємо саме воїнів АТО хвилиною мовчання поминати. Війна триває вже три роки. В Одесі теж ось люди загинули, жінки, діти. Ви потихеньку думайте, яке рішення ухвалювати... Може, не треба, а можливо, треба... Мені не важко хвилину постояти... Це більше політика", – говорив мер Добропілля.
У листопаді 2017 року народний депутат від Блоку Петра Порошенка Дмитро Лубінець опублікував копію форми №1П, заповненої, за його словами, власноруч Аксьоновим, згідно з якою той 21 червня 2014 року написав заяву на отримання паспорта громадянина РФ. Журналіст Денис Казанський тоді з'ясував, що до реєстру Федеральної податкової служби РФ занесено інформацію про російський паспорт Аксьонова.
Сам Аксьонов заперечував наявність російського громадянства: "Я ж не можу коментувати плоди хворої уяви".
16 травня 2018 року мера Добропілля повідомили про підозру у службовому підробленні. За версією прокуратури Донецької області, Аксьонов підробляв документи, щоб значитися на робочому місці й отримувати зарплату, хоча в цей час "незаконно відвідував Автономну Республіку Крим".
Фото: Андрій Магера / Facebook
Наступного дня Аксьонов полетів до Німеччини на лікування. 4 червня того самого року його оголосили в розшук. Пізніше він повернувся в місто. 30 січня 2019 року суд у Краматорську відправив чиновника під нічний домашній арешт, наступного дня його усунули від посади. Останню постанову суду в цій справі датовано 21 січня 2021 року. Остаточного рішення у справі ще не ухвалили.
У Єдиному держреєстрі судових рішень Аксьонова згадано у ще одному кримінальному провадженні – про підроблення документів і розтрату майна. Ідеться про закупівлю стели "Добропілля" вартістю майже 160 тис. грн.
Восени 2020-го Аксьонов удруге став мером Добропілля.
Реакція на обрання Аксьонова нардепом
Журналіст Олександр Міхельсон переконаний, що обрання Аксьонова – прямий наслідок неякісної роботи правоохоронців і провальної інформаційної політики офіційного Києва на сході.
"Патентований сепар із російським громадянством і чисто майновими кримінальними справами на хвості проходить у народні депутати за довиборами на окрузі. Це і про інформполітику на сході, і про роботу правоохоронців, і про вміння демократів об'єднуватися... Це як уся країна у крапельці води", – написав Міхельсон у Facebook.
Казанський коротко переказав біографію новоспеченого нардепа і нагадав, що за сім років після "референдуму ДНР" Аксьонова так і не притягли до відповідальності. На відміну, підкреслює журналіст, від проукраїнського активіста з Одеси Сергія Стерненка, якого засудили до семи років і трьох місяців в'язниці та акції на підтримку якого відбулися під Офісом президента в Києві.
Ексзаступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера нагадує, що ЦВК зобов'язана була зареєструвати Аксьонова кандидатом у нардепи, оскільки той є громадянином України. Тепер же, написав у Facebook Магера, після обрання, є два шляхи не допустити Аксьонова в парламент.
По-перше, президент Володимир Зеленський може зупинити українське громадянство Аксьонова "через факт добровільного набуття громадянства іноземної держави (Російської Федерації)". По-друге, Центральна виборча комісія може не визнати Аксьонова обраним депутатом і призначити повторні вибори в окрузі №50.
Політолог Віктор Таран наполягає, що випадок з Аксьоновим – зайве підтвердження того, що жителям окупованих територій після деокупації не варто давати право голосу. Він навів історичний приклад канцлера ФРН Конрада Аденауера.
"Коли СРСР запропонував об'єднати ФРН і НДР за умови, щоб у виборах голосували мешканці східної Німеччини, він відмовився. Аденауер розумів: там голосуватимуть німці, оброблені радянською пропагандою. Фактично це будуть вороги, і в парламенті об'єднаної Німеччини будуть прорадянські депутати, які гальмуватимуть розвиток Німеччини. Тому я теж вважаю, коли ми повернемо Донбас, мінімум 10 років (краще 20) його мешканці не мають права голосувати", – написав Таран.
