+16 Київ
Підприємець Дмитро Барбарчук народився і виріс у Києві. Здобув три вищі освіти – у сфері фінансів, державного управління та юриспруденції. Першим місцем його роботи була посада кур'єра у представництві голландського туристичного оператора в Україні. Пізніше він сам займався розвитком бізнесу в галузі туризму, нерухомості, фармацевтики, консалтингових послуг. Кілька років свого життя присвятив державній службі, а потім знову повернувся до підприємництва. І цього разу обрав для розвитку сфери інформаційних технологій.
Його стартап ChiPeer оформився як ідея у 2017 році. Це інтернет-платформа, яка допоможе українцям здійснювати придбання у брендових магазинах Європи. Як зазначив Барбарчук в інтерв'ю виданню "ГОРДОН", у перспективі ChiPeer може залучити споживачів усього світу, оскільки дасть їм змогу економити на придбанні якісних дизайнерських речей. Навіть більше, використовуючи цю програму, українські дизайнери зможуть просувати свої колекції на зарубіжних ринках.
Зараз над стартапом працює група українських IT-фахівців, які розробляли успішні рішення для інтернет-бізнесу у США, Європі та Азії. Запуск проєкту відбудеться наприкінці 2019 року, щоб уже після Нового року українці могли скористатися перевагою сезону розпродажів у Європі.
Є безліч талановитих українських дизайнерів, яким просто бракує знань, грошей і ресурсів, щоб масштабувати свої бренди на європейські ринки. Ми готові запропонувати і їм ефективне рішення
– Ви тривалий час розвивали традиційний бізнес, чому зараз перемикнулися на IT-технології?
– Сучасний світ стрімко змінюється і трансформує ринки праці. У всьому світі ми бачимо приклади активного розвитку моделей співпраці звичайних людей – мікропідприємців. Прикладів безліч: Uber, Airbnb, Glovo, з українських – Kabanchik. Я вірю в потенціал взаємовигідного співробітництва людей за розв′язаної проблеми довіри. Так народилася ідея ChiPeer – цифрова платформа для придбання брендових (і не тільки) речей із-за кордону в магазинах, бутіках і аутлетах традиційного ритейлу. Наш сервіс – це своєрідний Instagram для шопінгу за кордоном. За його допомогою користувачі можуть економити, зокрема завдяки знижкам і розпродажам.
– Здається, це дуже вузький сегмент. Об'єктивно населення України бідне, і протягом останніх років доходи сильно впали...
– Що складніше заробляти гроші, то раціональніше люди ухвалюють рішення про придбання. Не таємниця, що брендові речі практичніші й довговічніші в експлуатації. Безліч людей хоче мати модний і стильний вигляд, щоправда, це не всім по кишені. Проблема шопінгу в Україні в тому, що речі, які продають у нас, щонайменше на 30–55% дорожчі, ніж такий самий асортимент у Європі. У періоди розпродажів різниця в ціні може сягати 70–80%. До того ж залишається ризик купити підробку.
Культура знижок у Європі розвиненіша. Бренди та компанії цінують свою репутацію і лояльність клієнтів, а ступінь відповідальності бізнесу значно вищий. Але є проблема. Щоб скористатися перевагами сезону розпродажів у Європі, необхідно фізично там бути, а це гроші й час, яких не завжди вистачає сучасній людині.
Барбарчук: ми будуємо рішення, яке дасть змогу онлайн-покупцям розширити спектр своїх можливостей і купувати ще й в офлайні, але з використанням інтернету. Фото з архіву Дмитра Барбарчука
Сьогодні передовиком електронної комерції у світі є Китай. Водночас у періоди знижок у Європі можна бачити, як перед магазинами відомих брендів шикуються черги з китайців. Як думаєте, у чому причина? Через те, що Китай уважають батьківщиною підробок, у китайців сформувалося гіпертрофоване ставлення до оригінальних, фірмових речей. Володіння брендовою річчю, придбаною за кордоном, підкреслює високий статус власника і дає впевненість у тому, що ця річ оригінальна.
Китайські баєри (шопінг-агенти) заробляють на доправленні luxury-речей до $50 тис. на місяць. А люди, які замовляють друзям-мандрівникам речі з Європи, економлять не менше ніж 55% вартості. Цей рух сягнув таких масштабів, що в деяких модних домах із 2017 року ввели негласне правило: в одні китайські руки продаватимуть не більше ніж дві-три одиниці виробів.
– Ви вивчали проблеми шопінгу навмисно чи вам хтось підказав перспективну тему для розроблення?
– Ідея ChiPeer народилася з особистого досвіду. Моя дружина протягом 14 років працює стилістом (зокрема головним) низки великих українських телеканалів. Мені випала унікальна можливість спостерігати, як вони вирішують проблему віддаленого придбання речей у Європі. Виявилося, що зовсім немає інструментів для розв′язання цього завдання. І це завжди головний біль.
Точніше, варіанти є, але вони далекі від ефективності, надійності та зручності як для покупців, так і для професійних продавців. Наприклад, дуже популярне придбання речей через соціальні мережі. Баєри розміщують там свої пропозиції, їхні підписники оцінюють анонси і роблять замовлення вподобаної речі. Це ризиковано, тому що такі продавці працюють у сірій зоні і приймають 100-відсоткову передоплату. Довіра – найбільша проблема для учасників такої операції. Складно бути відповідальним за велику суму грошей і складно довіряти незнайомій людині велику суму.
Підприємцям, зі свого боку, складно масштабувати свій бізнес, якщо проблеми довіри до них покупців не розв′язано. До того ж Instagram періодично блокує облікові записи баєрів, і, втративши дорогоцінний контент, а головне – свою лояльну аудиторію покупців, їм доводиться починати все наново.
Ми провели глибокий аналіз проблем, із якими стикаються люди у процесі здійснення придбань із-за кордону, вивчили наявні на ринку рішення. Це і стало фундаментом для розвитку ідеї. Бізнес-модель ChiPeer така: кожен, хто живе або перебуває в Європі, а згодом – у всьому світі, побачивши привабливий товар, зокрема на розпродажі, може за три кліки створити картку товару в додатку. Коли угода відбудеться, комісійна винагорода автору становитиме 3–5% від вартості речі. Відсоток винагороди залежить від розміру знижки на річ: що вища знижка, то більша винагорода.
Отже, ми охоплюємо величезну аудиторію людей у всьому світі і створюємо для них можливість робити вигідні придбання і заробляти, допомагаючи іншим економити без ризику для всіх зацікавлених сторін. Для Instagram-баєрів процес публікації своїх пропозицій у ChiPeer ще простіший. Досить зареєструватися на платформі під своїм обліковим записом в Instagram, а під час створення публікації лише додати хештег #chipeer, і товар автоматично буде опубліковано в додатку і стане доступним для замовлення всієї нашої аудиторії.
Спочатку ми плануємо забезпечувати логістику ресурсами наших представників і авторизованих партнерів на місцях. Створити контент може будь-хто, а виконати замовлення – або співробітники ChiPeer, або професійні баєри після нескладної процедури ідентифікації. Під час запуску нашої платформи плануємо охопити всі великі шопінг-центри Європи – Лондон, Париж, Рим, Мілан, Барселону, Берлін і Франкфурт.
Дмитро Барбарчук із дружиною Ілоною. Фото із сімейного архіву
На етапі перевірки головних гіпотез я поїздив Європою та поспілкувався з продавцями і консультантами брендових магазинів та аутлетів. І знаєте, що з'ясував? Там працює величезна кількість російськомовного персоналу. Вони готові створювати корисний контент для користувачів ChiPeer. Адже вони будуть однаково корисними і для свого роботодавця (бо приведуть нових покупців), і для себе. Адже вони матимуть додаткове джерело доходу, яке в перспективі може стати основним.
Для магазинів традиційного ритейлу це також чудова можливість вийти до онлайн-покупців з усього світу. Публікація пропозицій у ChiPeer завжди буде безкоштовною. Тоді як наявні fashion-маркетплейси, як Farfetch, наприклад, стягують орієнтовно 25% понад ціну магазину-продавця.
Ми не створюємо панацеї. Ми просто розуміємо нашу аудиторію і проблеми, із якими вона стикається. Тому що ми є частиною цієї аудиторії. Головна ідея в тому, що ми не конкуруємо, а співпрацюємо на основі взаємної вигоди, залучаючи у цей процес різні цільові групи.
Наприклад, є безліч талановитих українських дизайнерів, яким просто бракує знань, грошей і ресурсів, щоб масштабувати свої бренди на європейські ринки. Ми готові запропонувати і їм ефективне рішення: створюйте цифрові картки товарів у ChiPeer, й аудиторія з Європи дістане можливість купувати ваші речі.
По суті, ми будуємо рішення, яке дасть змогу онлайн-покупцям розширити спектр своїх можливостей і купувати ще й в офлайні, але з використанням інтернету. Ми починаємо з fashion-індустрії, але надалі це може бути все що завгодно, наприклад, персональна електроніка.
– Сукня або костюм мають добре на тобі сидіти, а якщо не підійде?
– Ще у 2009 році думка про те, що речі можна купувати через інтернет, була утопією. Минуло 10 років. Сьогодні одяг, взуття й аксесуари – найбільша категорія придбань в інтернеті. Далі йдуть персональна електроніка й побутова техніка, іграшки і товари для хобі. За статистикою, повернення речей (не сподобалося або не підійшло за розміром) – це приблизно 5–6% випадків. Баєри, які працюють через Instagram, узагалі не пропонують опції повернення. Не підійшло – сам думай, кому перепродати. У нашій же системі користувачі зможуть виставити річ на перепродаж і, оскільки історію придбання буде збережено, підтвердити її достовірність і свою надійність.
Нинішні методи маркетингу та просування застаріли. Бізнес може бути успішним, коли він чує клієнтів і вирішує їхні проблеми, а не свої
– Ваш продукт схожий на ще одну соціальну мережу, а вони, зізнатися, уже всім добряче набридли.
– У цивілізованому світі дійсно зростає невдоволення наявними соціальними мережами. Вони не тільки джерело витоку персональних даних користувачів, але ще й шахрайського паразитування на найцінніших ресурсах людини – часі та увазі – без найменших спроб дати що-небудь натомість. Усі соціальні мережі сьогодні борються за увагу користувачів.
– У них так багато реклами, що користувачі вже не помічають її. Про яку увагу йдеться? Рекламодавці даремно витрачають свої гроші.
– Правильно. Наприклад, Instagram тільки за три квартали 2018 року отримав $7,8 млрд прибутків від реклами. Платний контент соцмережі становить 25%, що робить її надзвичайно токсичною для користувачів. Я переконаний, що нинішні методи маркетингу та просування застаріли. Бізнес може бути успішним, коли він чує клієнтів і вирішує їхні проблеми, а не свої.
На мою думку, реклама апріорі не може бути ефективною, якщо її нав'язано. Адже замість лояльності й уваги аудиторії замовник дістає роздратованість і байдужість. Люди вчаться захищати себе від нескінченного потоку інформаційного сміття. Тому такими популярними є блокувальники реклами.
Наявні моделі краудсорсингових платформ, таких як Uber та Airbnb, спрямовано на узурпацію персональних даних користувачів та монетизацію створеної ними доданої вартості. Поточна ринкова капіталізація Airbnb – $35 млрд, а їм не належить жодний готель чи будинок. Капіталізація Uber – $73 млрд, а їм не належить жоден автомобіль. Основа їхньої вартості – цінність, створювана їхніми користувачами. Доля таких платформ – забуття. Варто тільки з'явитися економіці співпраці нового покоління, у якій персональні дані належатимуть користувачам, а додану цінність справедливо розподілятимуть між платформою та її учасниками.
У ChiPeer користувач одержує арсенал фільтрів, налаштувань особистих уподобань, повідомлень і бачитиме тільки те, що цікавить його, і тих, на кого він підписаний. У нас інші принципи – ми не настирливі, ненав'язливі і корисні тільки тоді, коли вам це необхідно.
– Усе одно ви дуже ризикуєте, вкладаючи стільки сил і коштів у розроблення програми.
– Сьогоднішні виклики припускають наявність у підприємців таких рис, як мобільність, сприйнятливість до зовнішнього середовища та здатність гнучко взаємодіяти з ним. Підприємці діють в умовах абсолютної зовнішньої невизначеності, тому для створення успішних і масштабованих бізнесів важливо розуміти: не потрібно надмірно закохуватися у свої ідеї і створювати продукти в закритому режимі. У такому разі ризик створення рішення, яким не будуть користуватися, занадто великий. Тому 95% усіх стартапів гинуть. Розроблення продуктів і сервісів із найкращим способом розв′язання проблеми для твоїх клієнтів має ґрунтуватися на активній взаємодії з ними, постійному навчанні та розвитку.
Однак клієнтоорієнтованість у створенні й розвитку продуктів – це ще не все. Хай чим ти займаєшся, твій основний капітал – команда. Я переконаний, що ефективний керівник, серед головного, має бути трендсетером культури стартапу і згодом компанії; створювати сприятливу атмосферу і живильне середовище, у якому культивують залученість, інновації і багато фану. Інакше геніальны продукти не народжуються.
Команда стартапу ChiPeer. Фото з архіву Дмитра Барбарчука
– Скільки людей залучено до реалізації вашого стартапу?
– У нашій команді сьогодні працює 10 осіб, зокрема я. І всі дуже круті. Цим складом ми працюємо останні п'ять місяців і наразі перебуваємо на стадії активного розроблення нашого продукту.
Незважаючи на те, що ідея народилася ще у 2017 році, я зволікав із початком розроблення, оскільки впевнений: класні продукти має створювати крута команда. Тривалий час я вів пошук не просто компетентних і досвідчених людей, а людей з очима, що палають, і неатрофованою здатністю надихатися ідеєю. Це в наш час іноді цінніше за досвід. Моє терпіння було винагороджено.
– Де знайшли?
– В Україні. Недарма на наших фахівців полює весь цивілізований світ. Члени нашої команди працювали і працюють не тільки на локальному українському ринку. Вони розвивають стартапи та інтернет-бізнеси в Європі, США, Азії, чудово орієнтуються в електронній комерції і головних трендах у масштабах світу.
– Коли презентуєте свій сервіс?
– Наприкінці 2019 року. Ми прагнемо, щоб українці дістали можливість скористатися новорічними знижками в Європі, які стартують із 5 січня.
– Але в нас у цей час усі відходять після Нового року.
– Повірте, досвідчені мисливці заздалегідь готуються до цього сезону.
– У ваших планах тільки робота в Україні та Європі?
– На етапі запуску і становлення ми плануємо сфокусуватися на ринку України. Відточити стратегії просування, взаємодіючи з клієнтами, розвинути сервіс до максимально ефективного і дружнього для них рівня. А надалі, звісно ж, збираємося масштабуватися.
Нам необхідно культивувати здатність громадян критично мислити, давати тверезу оцінку процесам, що відбуваються, і мати власну думку
– Ви неодноразово покидали комерційну діяльність, щоб попрацювати чиновником. Що вам дав досвід державної служби?
– Підприємництво – чудова школа життя. Адже сучасні підприємці створюють сервіси і продукти в умовах зовнішньої невизначеності, обмежених ресурсів і часу, беруть на себе ризик і відповідальність за щоденні рішення перед собою та командою. Більшу частину свого професійного шляху я займався розвитком бізнесу: туристичні агенції, фармацевтика, комерційна нерухомість, консалтинг. Я завжди був рішучим, легко ухвалював рішення і був готовим за них відповідати.
Пройшовши досить великий шлях як підприємець, відчув у собі прагнення спробувати щось принципово нове, дати користь країні і людям на якісно іншому рівні. І зробити це за допомогою набутих знань і досвіду. Так я зайнявся суспільно-політичною діяльністю. Незабаром мене запросили на роботу до Міністерства екології України керівником одного зі структурних підрозділів. Моєю головною метою було зробити свій внесок у зміну неефективної, громіздкої та вкрай інертної системи державного управління. Тоді мені здавалося, що найкращий спосіб – зробити це зсередини, об'єднавши зусилля однодумців.
Барбарчук: Робота має дарувати не тільки радість і задоволення, але й давати користь безлічі людей, створюючи нові можливості та смисли. Фото із сімейного архіву
Побачене у відомстві мене розчарувало. Я звільнився й пообіцяв собі не входити в цю річку двічі. Укриті інеєм керівники, роздуті штати, високі витрати на утримання бюрократичної машини за її колосальної неефективності. І це я не кажу про дві великі проблеми – корупцію і кругову поруку. Я не зміг пояснити собі, заради чого я витрачаю свій найцінніший і невідновлюваний життєвий ресурс – час.
У 2014 році мені знову запропонували взяти на себе відповідальність і не словом, а ділом змінювати країну на краще. Тоді з огляду на відомі події все сприймалося інакше. Незважаючи на негативний досвід, я вирішив спробувати ще раз. Щиро вірив, що якщо не турбота про людей, то хоча б страх перед ними змусить політиків і держуправлінців зайнятися реальними справами. Я почав працювати в Адміністрації Президента в перехідний період.
Коли прийшла нова команда, нам красномовним мовчанням і відсутністю будь-якої взаємодії з керівництвом дали зрозуміти, що не варто засиджуватися. Нам були не раді. На той момент мій колишній колега запросив мене на роботу в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Наступні півтора року стали виснажливою боротьбою з вітряками.
– І система витиснула чужинців?
– Саме так. Система завжди бореться за збереження себе. Особливо коли її вибудовано на круговій поруці та корупції. Поширена модель управління в держапараті така: вище керівництво звикло концентрувати владу у своїх руках і ухвалювати головні рішення в закритому режимі й одноосібно. Це одна з причин неефективності. Адже пропускна здатність у процесі ухвалення таких рішень не дає змоги охопити весь масштаб і глибину наявних викликів. Не кажучи вже про якість ухвалених рішень.
Щоб перемогти цього дракона, починати потрібно із себе. А потім заражати оточення вірусом залученості, доброчесності, особистої відповідальності та самоорганізації. Виклик, який зараз стоїть перед нашим суспільством, полягає не тільки в тому, щоб віддати свій голос на виборах раз на п'ять років – це самообман і неусвідомлене прагнення зняти із себе відповідальність. Мовляв, я свій громадянський обов'язок виконав, а далі хоч трава не рости.
Нам необхідно культивувати здатність громадян критично мислити, давати тверезу оцінку процесам, що відбуваються, і мати власну думку. Основна робота – якраз в інтервалах між виборами: потрібно будувати громадянські інститути і розвивати комунікації, які здатні ефективно взаємодіяти з держапаратом, впливати на ухвалені владою рішення. Інакше не буде нічого. Олігархи й місцевий істеблішмент за нас нашу роботу не виконають.
– Чим вам запам'яталася робота в апараті Верховної Ради?
– Коли мене запросили перейти на роботу в апарат, я не вагався. Проте все пішло не за планом. Цей період виявився непередбачувано найскладнішим і найпереломнішим у моєму житті. Я емоційно вигорів за два попередні роки. Фактично з перших днів роботи я серйозно захворів. У мене стрімко розвивалося аутоімунне захворювання. Найкращі лікарі України та Європи розводили руками, не могли встановити його причини, а наявні протоколи лікування не тільки не допомагали, але посилювали мій стан. Недуга вражала судини, шкіру й суглоби.
Невідомість мене вбивала не менше, ніж хвороба. Я пережив глибоку депресію, утратив віру у кращий результат. На другому році хвороби ледь не позбувся ніг. Їх дивом урятували австрійські лікарі. Поки в якийсь момент не прийшло усвідомлення, що марно делегувати відповідальність за своє життя і здоров'я іншим людям. Прийняття ситуації стало для мене точкою опори й сили. Я безмежно вдячний сім′ї, і насамперед дружині, за терпіння та підтримку. У процесі переосмислення прийшло розуміння, а за ним – і натхнення. Робота має дарувати не тільки радість і задоволення, але й давати користь безлічі людей, створюючи нові можливості та смисли.
