RU
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

"24,5 тис. років потрібно для напіврозпаду останнього радіоактивного елемента". Аварія на Чорнобильській АЕС. Страшні цифри

Чорнобильська АЕС 35 років тому, у рік трагедії
Чорнобильська АЕС 35 років тому, у рік трагедії
Фото: chnpp.gov.ua

35 років тому в Україні сталася наймасштабніша техногенна катастрофа в історії людства – аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). 26 квітня 1986 року під час експерименту на четвертому реакторі трапилося два вибухи, будівля енергоблоку обвалилася, стався масштабний викид радіоактивних речовин в атмосферу. Основний удар припав на Україну, Білорусь, Росію. Докладні цифри і факти трагедії – в матеріалі "ГОРДОН".

500 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросіму. Приблизно до такого за наслідками вибуху прирівнюють вибухи на четвертому енергоблоці ЧАЕС.

Сьомий рівень небезпеки – така оцінка аварії на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року. Порівнянною за масштабами катастрофою на ЧАЕС стала катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" у 2011 році.

У 134 осіб, які перебували на аварійному блоці першої доби, згодом виявили променеву хворобу.


w_55848724
Чорнобильська АЕС 35 років тому. Фото: ЕРА


30 співробітників Чорнобильської АЕС загинули через вибух і гостру променеву хворобу протягом кількох місяців із моменту аварії. Безпосередньо під час вибуху загинула одна людина – оператор насосів, 35-річний Валерій Ходемчук (його тіло не вдалося виявити під завалами), уранці того самого дня в медсанчастині помер від опіків і травми хребта інженер-налагоджувальник системи автоматики, 35 -річний Володимир Шашенок.

Більше ніж 500 тис. осіб померло через наслідки радіоактивного зараження протягом десятиліть після аварії.

8,5 млн жителів України, Білорусі, Росії протягом перших днів після аварії дістали значні дози опромінення.

47,5 тис. жителів Прип'яті повністю евакуювали 27 квітня, упродовж наступних днів – населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Ще 116 тис. осіб зі 188 населених пунктів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції евакуювали протягом травня.


screenshot_2021-04-26_at_20.45.10
1986 рік, Прип'ять із висоти пташиного польоту в день евакуації жителів 27 квітня. Фото: chnpp.gov.ua


200 тис. км2 – саме на таку площу поширилася дія радіації. Найбільшого забруднення зазнали північні райони Київської і Житомирської областей, білоруська Гомельська область та російська Брянська область.

2293 українські міста і селища з населенням приблизно 2,6 млн осіб було забруднено радіоактивними нуклідами.

$235 млрд – у стільки оцінюють збитки, завдані Білорусі внаслідок Чорнобильської аварії. 70% радіоактивних забруднень припало саме на цю країну.

Дві доби радянське керівництво приховувало інформацію про вибух від світової спільноти. Лише пізно ввечері 28 квітня 1986 року інформаційне агентство ТАСС повідомило про те, що сталося: "На Чорнобильській атомній електростанції стався нещасний випадок. Один із реакторів пошкоджено. Вживають заходів для усунення наслідків інциденту. Постраждалим надано необхідну допомогу. Створено урядову комісію для розслідування того, що сталося".

Понад 600 тис. осіб з усього Радянського Союзу стало ліквідаторами аварії, вони гасили пожежі і розчищали завали.


screenshot_2021-04-26_at_20.40.06
1986 рік, дезактивація ґрунту на території ЧАЕС. Фото: chnpp.gov.ua


11 400 тонн сухих і рідких матеріалів протягом двох місяців після аварії було скинуто в шахту реактора з охопленим вогнем графітом, який вибухнув. Спершу її засипали з вертольотів сумішшю карбіду бору, свинцю і доломіту, а після завершення активної стадії операції – латексом, каучуком та іншими розчинами, які всмоктують пилюку.

Висота 50 м, зовнішні розміри – 200 на 200 м. Це параметри бетонного саркофага, який із середини літа до кінця осені 1986 року збудували над зруйнованим четвертим енергоблоком. Після того, як саркофаг накрив енергоблок, викиди радіоактивних елементів припинилися.

Чотири члени екіпажу вертольота Мі-8 загинули під час будівництва саркофага над четвертим енергоблоком. Вертоліт лопатями зачепився за трос підйомного крана й упав на територію атомної станції.



screenshot_2021-04-26_at_20.48.34
Зруйнований четвертий енергоблок. Фото: chnpp.gov.ua


90 тис. осіб споруджували саркофаг. Об'єкт звели над пошкодженим реактором за 206 днів. Згодом він почав руйнуватися, що загрожувало новим викидом в атмосферу небезпечних елементів.

€1,5 млрд коштував новий саркофаг. Європейський банк реконструкції і розвитку у 2004 році оголосив тендер на створення нового укриття для ЧАЕС. Його виграв французький консорціум Novarka, який почав будівництво у 2012-му.

29 тис. тонн важить новий саркофаг. Його спорудженням займалося 3 тис. осіб. Наприкінці квітня 2019 року нове захисне укриття було введено в режим пробної експлуатації. Саркофаг гарантує безпеку над місцем вибуху аж до 2120 року.

4 тис. сонячних панелей встановлено на новому саркофазі, тепер атомна електростанція частково стала сонячною.


screenshot_2021-04-26_at_20.54.25
2014 рік. Будівництво нового саркофага із сонячними панелями. Фото: chnpp.gov.ua


1,6 млн постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи перебувають під наглядом медиків. Про це сьогодні, в річницю трагедії, заявили в Міністерстві охорони здоров'я України. У відомстві уточнили, що 317 769 із них – діти.

67 тис. га чорнобильської території у квітні 2020 року було охоплено пожежами. Постраждало приблизно 5% території Чорнобильського заповідника. Впоратися з активною фазою загоряння вдалося за 10 діб, повністю вогонь загасили за місяць. До гасіння залучали 1322 людей і 292 одиниці техніки. Пожежа не загрожувала сховищу ядерних відходів у зоні відчуження, оскільки цю бетонну споруду відокремлено від лісу зачищеною смугою без рослинності.

14 років після аварії ще функціонувала Чорнобильська АЕС, поки взимку 2000-го не ухвалили рішення про остаточне закриття станції. 15 грудня останній робочий енергоблок №3 було зупинено.

24 500 років знадобиться для напіврозпаду останнього радіоактивного елемента – плутонію-239 – на забруднених територіях. Це станеться у 26 486 році.


w_55834152
Січень 2020 року. Пропускний пункт у покинуте місто Прип'ять. Фото: ЕРА


Наталя ДВАЛІ
редакторка, журналістка
 

 
Вибір редакції
 
 
 
Найпопулярніші матеріали