+12 Київ
Під час обговорення тексту резолюції депутати розглянули п'ять поправок, із них чотири ухвалили, ще одну відкликав автор.
1. Парламентська асамблея посилається на попередні резолюції щодо ситуації в Україні, зокрема резолюцію 1990 (2014) про перегляд у разі істотних підстав раніше затверджених повноважень російської делегації, резолюцію 2034 (2015) про оскарження у разі істотних підстав ще не затверджених повноважень делегації Російської Федерації, резолюцію 2063 (2015) про розгляд анулювання раніше затверджених повноважень делегації Російської Федерації (на виконання пункту 16 резолюції 2034 (2015), резолюцію 2112 (2016) про гуманітарні проблеми людей, захоплених під час війни в Україні, резолюцію 2132 (2016) про політичні наслідки російської агресії в Україні, резолюцію 2133 (2016) про засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на українських територіях, не підконтрольних українській владі, і резолюцію 2198 (2018) про гуманітарні наслідки війни в Україні.
2. Асамблея нагадує, зокрема, про ті позиції, які вона зайняла у вищезазначених резолюціях із таких питань, які мають актуальне значення у цьому контексті:
2.1. Крим було незаконно анексовано після військової окупації Російською Федерацією, яка, як наслідок, зобов'язана забезпечити дотримання прав людини в Криму через свою екстериторіальну юрисдикцію, яка ґрунтується на ефективному контролі над регіоном;
2.2. становище у сфері прав людини в Криму погіршилося, стаються смерті і зникнення політичних активістів, які критикували російську окупацію та анексію, погрози і дії проти тих, які виступають із критикою неурядових організацій (НУО) та засобів масової інформації, а також переслідування і репресії проти корінної кримськотатарської громади;
2.3. на жителів Криму чинять шалений тиск, щоби вони отримували російські паспорти і відмовлялися від свого українського громадянства після того, як де-факто влада нав'язала їм російське.
2.4. безліч громадян України було затримано в Криму чи в Російській Федерації за політично вмотивованими або іншими сфабрикованими обвинуваченнями.
3. Тому асамблея глибоко стурбована повідомленнями про те, що до 70 чи більше українських громадян, які, на загальну думку, зокрема виражену Європейським парламентом у його резолюції від 14 червня 2018 року, є політичними в'язнями, яких дотепер утримують у Криму чи в Російській Федерації за політично вмотивованими або іншими сфабрикованими обвинуваченнями. Наприклад, вона (асамблея. – "ГОРДОН") вважає, що Олег Сенцов, Володимир Балух і Павло Гриб, зокрема, відповідають формулюванню політичних в'язнів, викладеному в резолюції асамблеї 1900 (2012) про визначення політичного в'язня.
Володимир Балух. Фото: svoboda.org
4. Стосовно справ Сенцова, Балуха і Гриба. Асамблея занепокоєна повідомленнями про умови їх утримання під вартою. Були твердження про тортури і нелюдське поводження із Сенцовим та Балухом і про відмову в доступі до основної медичної допомоги у разі потенційно серйозних захворювань, як у випадку Балуха, який голодує із березня 2018 року, і Гриба.
Сенцов також голодує із травня 2018 року, унаслідок чого він, за повідомленнями, тепер має проблеми із серцем і нирками; висловлювали припущення, що до нього застосовували примусове годування з боку представників російської влади, чим, можливо, було порушено ст. 3 (заборона тортур. – "ГОРДОН") Європейської конвенції з прав людини.
Олег Сенцов. Фото: radiosvoboda.org
5. Асамблея також серйозно стурбована докладними повідомленнями про жорстоке поводження та відмову в доступі до медичної допомоги іншим можливим політичним в'язням.
6. Асамблея шкодує про те, що моніторингові механізми Ради Європи щодо дотримання прав людини, зокрема Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдського чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКЗК), не змогли отримати доступ до Криму, щоб оцінити ситуацію із дотриманням прав затриманих осіб, та закликає Російську Федерацію полегшити такий доступ. Вона (асамблея. – "ГОРДОН") також шкодує, що уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій недавно не дали відвідати Сенцова у виправній колонії, де його утримують.
Павло Гриб. Фото: Ігор Гриб / Facebook
7. Асамблея зобов'язується продовжувати спостерігати за ситуацією у сфері прав людини в окупованому Криму і продовжувати відстежувати стан громадян України, яких утримує як політичних в'язнів Російська Федерація. Окрім того, асамблея зобов'язується стежити за виконанням рішень ЄСПЛ щодо порушень прав людей, яких утримують під вартою у Криму і в Російській Федерації. (Цього абзацу не було в проекті резолюції. – "ГОРДОН").
8. Тому асамблея закликає Російську Федерацію:
8.1. звільнити без подальшого зволікання усіх українців, затриманих у Російській Федерації та в Криму за політично вмотивованими або іншими сфабрикованими обвинуваченнями і докласти всіх зусиль для прискорення звільнення українських громадян, затриманих на територіях Донбасу, які перебувають під ефективним контролем Російської Федерації;
(У проекті резолюції не було слів про необхідність докласти зусиль для звільнення утримуваних бойовиками людей. Водночас у відповідній поправці замість слова "громадяни" було слово "заручники", а замість фрази "території Донбасу, які перебувають під ефективним контролем Російської Федерації" була фраза "окуповані території Донбасу". Під час обговорення в цю поправку з голосу внесли дві підпоправки. – "ГОРДОН").
8.2. до їхнього звільнення забезпечити повну повагу прав, зокрема шляхом дотримання заборони на катування та нелюдське поводження або таке, яке принижує гідність, і покарання, а також шляхом забезпечення права на доступ до необхідної медичної допомоги, щоби гарантувати збереження їхнього здоров'я і добробуту;
8.3. утримуватися від примусового годування Сенцова або будь-кого іншого із затриманих, якщо тільки це не потрібно з медичної точки зору для порятунку його або їхнього життя;
8.4. дозволити моніторинг стану здоров'я цих ув'язнених і умов їхнього тримання під вартою незалежними міжнародними спостерігачами, зокрема ЄКЗК і Міжнародним комітетом Червоного Хреста, і дозволити українським офіційним особам, зокрема уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, відвідувати їх;
8.5. відмовитися від політики нав'язування російського громадянства громадянам України, які проживають у Криму і які не бажають купувати його, і утримуватися від примусового переміщення таких осіб із Криму в Російську Федерацію, зокрема тих, щодо яких застосовують дії, передбаченим кримінальним правом;
8.6. скасувати заборону Меджлісу, яка суперечить міжнародним стандартам свободи асоціацій, і дозволити в'їзд у Крим лідерам Меджлісу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову;
8.7. припинити переслідування і тиск на кримськотатарський народ і на осіб, які його представляють, включно із адвокатами та правозахисниками. (Останніх двох пунктів восьмого параграфа не було в проекті резолюції. – "ГОРДОН").
