+8 Київ
П'яте засідання Ради асоціації Україна – ЄС відбулося у Брюсселі. Українську делегацію очолив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. У прес-службі Кабміну зазначили, що головною темою стала ситуація в Азовському морі. На засіданні підписали вісім угод про фінансування низки програм і проектів на загальну суму €400 млн.
У спільній заяві для преси за підсумками засідання зазначено, що Угоду про асоціацію виконують, незважаючи на виклики, із якими стикається Україна. Підкреслено, що Євросоюз "визнав прагнення України забезпечити повну інтеграцію енергетичного ринку після завершення реформ". Через це сторони розраховують оновити додаток до Угоди про асоціацію, де вказано перелік загальноєвропейських правил функціонування ринку енергетики, які Україні потрібно впровадити. Рада асоціації також привітала прагнення України "наближати своє законодавство до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки". За інформацією "Європейської правди", Євросоюз схвалив "Стратегію інтеграції України в єдиний цифровий ринок ЄС", а також план дій до неї. Це внутрішні документи, які має затвердити Кабмін.
Резолюція Європарламенту
Резолюцію про виконання Угоди про асоціацію Європарламент схвалив 12 грудня. ЗМІ переважно цитували прес-реліз на сайті Європарламенту, оскільки фінальний текст документа з'явився не відразу. У підсумку деякі важливі положення резолюції залишилися без уваги.
Деолігархізація. У Європарламенті зазначили, що значний прогрес у виконанні Угоди про асоціацію та в реформах "буде можливий тільки в тому разі, якщо процес деолігархізації триватиме і раз і назавжди буде покінчено із вкоріненою системою, у якій економічна, політична і медійна влада сконцентрована в руках кількох осіб". Наголошують, що це перешкоджає прогресу реформ. У ЄС критично ставляться до використання деолігархізації як інструменту для "відновлення балансу між різними олігархічними групами, який було в корені порушено у 2014 році".
Європарламент занепокоєний "тривалим процесом перерозподілу багатства в руках олігархічних структур або сімей і щораз більшою бідністю значної частини населення, тому закликає приділяти більше уваги соціальній ситуації у країні".
Вибори. У ЄС підкреслили, що виборча кампанія не має зашкодити процесу реформ. Україну наполегливо закликали ухвалити новий Виборчий кодекс, який має забезпечити рівні можливості для балотування представників усіх національностей, які проживають у країні. У резолюції наголошують, що українська влада має ухвалити перед виборами заходи, які дали б змогу "не допустити спотворення політичної конкуренції і маніпуляцій через концентрацію в руках кількох осіб політичної, економічної та медійної влади".
7 листопада 2017 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Виборчого кодексу України. Коли його буде розглянуто у другому читанні, поки невідомо. Фото: EPA
Реформи. У Європарламенті похвалили Україну за реформи в галузі енергетики, охорони здоров'я, пенсійної системи, освіти, державного управління, децентралізації, держзакупівель, оборони та безпеки, а також у банківському секторі, але підкреслили, що перед країною все ще стоять серйозні виклики. Євросоюз закликав Київ зосередитися на боротьбі з корупцією, деолігархізації, реформі децентралізації та приватизації.
Подальше зближення України з ЄС. У резолюції підкреслюють, що Європарламент "вітає європейські прагнення України і підтримує розвиток нових форм розширеного співробітництва з Євросоюзом, таких як поступове зближення України з Митним союзом ЄС, Енергетичним союзом і єдиним цифровим ринком".
Зазначено, що Україна може подати заявку на членство в Європейському союзі за умови відповідності Копенгагенським критеріям, дотримання принципів демократії, поваги до основних прав і свобод людини, прав меншин, захисту верховенства права.
Боротьба з корупцією і реформа судової системи. Європарламент вітає тривалу судову реформу і шкодує, що судова система в Україні "все ще залишається неефективною, корумпованою і політично залежною". У резолюції підкреслюють, що перевірку суддів мають проводити відповідно до найвищих міжнародних стандартів. У країні потрібно налагодити прозорий і надійний процес добору суддів. Євросоюз закликає Україну негайно створити незалежний Вищий антикорупційний суд.
"Європейський парламент вітає роботу, уже виконану Національним антикорупційним бюро, але вказує на проблемне втручання з боку генерального прокурора і спроби підірвати антикорупційні структури; підкреслює гостру необхідність захисту незалежності НАБУ; підкреслює важливість того, щоб антикорупційний прокурор був незалежним, а його відомство – забезпечене необхідними засобами і достатніми ресурсами для роботи; закликає провести ефективне розслідування звинувачень проти антикорупційного прокурора щодо зриву справ НАБУ", – ідеться в резолюції.
Атаки на активістів та журналістів. У ЄС рішуче засудили збільшення кількості атак на активістів та журналістів.
"Європейський парламент висловлює жаль щодо відсутності ефективних розслідувань фактів жорстоких нападів на правозахисників та журналістів, про що свідчить вбивство антикорупційної активістки Катерини Гандзюк, яка померла 4 листопада 2018 року після нападу з кислотою; закликає владу притягти до відповідальності ініціаторів та виконавців таких атак і покласти край безкарності за ці злочини", – заявили в Європарламенті.
Співробітниця Херсонської міськради Катерина Гандзюк, яку 31 липня облили сірчаною кислотою, померла 4 листопада. Фото: EPA
У Євросоюзі стурбовані також збільшенням кількості кримінальних справ проти журналістів, які виявляють випадки корупції в держапараті або критикують владу через проведені реформи і "політику щодо Східної України". У резолюції висловлюють стурбованість судовим рішенням про надання ГПУ доступу до даних із телефона головного редактора програми "Схеми" Наталії Седлецької.
Медіа. У Європарламенті підкреслили важливість незалежних засобів масової інформації (ЗМІ) і медіа-плюралізму та закликали не обмежувати функціонування ЗМІ мовами меншин, щоб громадяни всіх національностей могли мати рівний доступ до інформації.
Євросоюз закликав розвивати політично та економічно незалежні громадські ЗМІ "як противагу домінуванню приватних олігархічних монополій".
Роззброєння "Правого сектору" й атаки радикалів. У Європарламенті стурбовані, що влада досі "не здійснила адекватних зусиль для роззброєння підрозділів "Правого сектору" та інших правих екстремістських груп".
"Європейський парламент настійно закликає владу покласти край атмосфері безкарності за насильницькі атаки радикальних правих сил на представників меншин та інакодумців, залякування суддів і вплив на перебіг виборів, а також послідовно притягати до відповідальності правопорушників, які вчиняють такі злочини", – ідеться в резолюції.
У Європарламенті зазначили, що в "Національному маніфесті", підписаному партією "Свобода", "Правим сектором" та іншими правими групами в березні 2018 року, виражено опозицію асоціації України з ЄС. Там закликають "сформувати новий вектор української геополітики" й орієнтуватися на створення Балто-Чорноморського союзу.
Боротьба з дискримінацією меншин. Європарламент закликав Україну боротися з дискримінацією ромів і запобігати злочинам проти них на ґрунті ненависті.
"Європейський парламент засуджує глибоко вкорінену стигматизацію і соціальну ізоляцію ромів, викликану антициганськими настроями; глибоко стурбований нещодавніми випадками насильства щодо ромів та представників ЛГБТІ і закликає владу негайно й ефективно їх розслідувати, а також голосно та публічно засудити ці атаки і людей, що їх вчинили", – зазначено в резолюції.
Екстрадиція в Туреччину прихильників проповідника Фетхуллаха Гюлена. У документі йдеться, що Європарламент рішуче засуджує нещодавню екстрадицію з України турецьких громадян через їхні ймовірні зв'язки з рухом Гюлена, якого в Туреччині обвинувачують в організації спроби перевороту. Підкреслюють, що це було зроблено з порушенням принципу верховенства закону та основних прав людини.
(Імовірно, ідеться про видання Україною Туреччині в липні 2018 року журналіста Юсуфа Інана і бізнесмена Саліха Зекі Йігіта, яких турецькі правоохоронці підозрюють у зв'язках із рухом Гюлена.)
"Північний потік – 2". У резолюції зазначено, що Європарламент засуджує будівництво газопроводу, "оскільки це політичний проект, який становить загрозу європейській енергетичній безпеці та зусиллям із диверсифікації енергопостачання", і закликає скасувати його.
У Євросоюзі підкреслили, що Україна відіграє головну роль у системі постачання енергоресурсами країн ЄС.
У "Газпромі" планують увести "Північний потік – 2" в експлуатацію до кінця 2019 року. Фото: nord-stream2.com
Захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі. У Європарламенті рішуче засудили "навмисний акт агресії Російської Федерації проти України" і вимагають від Росії негайно і беззастережно повернути кораблі та звільнити українських моряків. Підкреслюють, що до них треба ставитися як до військовополонених.
"Європейський парламент закликає ЄС та його держав-членів запровадити адресні санкції, якщо українських військовослужбовців не буде звільнено і якщо станеться подальша воєнна ескалація; підкреслює, що немає виправдання такому використанню військової потужності Росією; висловлює серйозну стурбованість через те, що це може становити повзучу спробу анексувати суверенні права України в Азовському морі з метою перетворення його на "внутрішнє озеро" Росії та її виключну військову зону, а також для того, щоб задушити економіку південного сходу України", – наголошують у резолюції.
У Європарламенті вимагають від Росії гарантувати свободу судноплавства через Керченську протоку і в Азовському морі, а також закликали розширити мандат спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Азовське море.
"Європейський парламент закликає ЄС та його держав-членів закрити доступ до портів ЄС для російських суден, які прибувають з Азовського моря, якщо Росія не відновить свободи судноплавства через Керченську протоку й Азовське море", – зазначено в документі.
