RU
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Рада зробила ще один крок до скасування недоторканності. Притягувати нардепів до відповідальності, схоже, легше не стане

3 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який закріплює зняття депутатської недоторканності. Якщо раніше для того, щоб притягнути нардепа до кримінальної відповідальності, була потрібна згода парламенту, то в разі остаточного ухвалення проєкту закону для цього буде необхідне лише рішення генерального прокурора. "ГОРДОН" розповідає, як зміниться процедура притягнення депутатів до відповідальності і які ризики становить цей документ.

Із 1 січня 2020 року народних депутатів України буде позбавлено недоторканності
Із 1 січня 2020 року народних депутатів України буде позбавлено недоторканності
Фото: rada.gov.ua

Навіщо потрібен цей законопроєкт? Хіба недоторканність уже не скасували?

Не зовсім. 3 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7203, яким вносять зміни до ст. 80 Конституції України (вона гарантує недоторканність депутатів парламенту). Законопроєкт на розгляд Ради вносив ще п'ятий президент Петро Порошенко, і Конституційний Суд України виніс рішення про його відповідність Основному закону. Це дало можливість новому парламенту не проходити повну процедуру внесення змін до Конституції, і закон набуде чинності 1 січня 2020 року.

Як зміниться ст. 80 Конституції України з 1 січня:

Народним депутатам України гарантують депутатську недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народних депутатів України не може без згоди Верховної Ради України бути притягнуто до кримінальної відповідальності, затримано чи заарештовано.

Водночас в інші законодавчі акти парламент змін не вносив, і, наприклад, у Кримінальному процесуальному кодексі процедура притягнення депутата до відповідальності залишилася колишньою – тільки за згодою Верховної Ради. Законопроєкт №2237, ухвалений у першому читанні 3 грудня, потрібен саме для того, щоб привести інші закони у відповідність до Конституції.


Владимир Зеленский после голосования за законопроект №7203. Фото: rada.gov.ua
Володимир Зеленський після голосування за законопроєкт №7203. Фото: rada.gov.ua


Які зміни передбачає законопроєкт №2237?

Документ вносить зміни у Кримінальний процесуальний кодекс (прописують нову процедуру притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності), закон "Про статус народного депутата" та "Про регламент Верховної Ради" (із двох цих законів прибирають норми про те, що депутата не можна притягнути до кримінальної відповідальності без згоди парламенту).

Як депутатів збираються притягати до відповідальності?

Нову процедуру, якщо законопроєкт ухвалять, буде прописано у ст. 4822 Кримінального процесуального кодексу. Якщо раніше головну роль у притягненні депутатів до кримінальної відповідальності відігравала Верховна Рада, то тепер головною фігурою стане генеральний прокурор.

Згідно із пропонованою редакцією КПК, генпрокурор (або виконувач його обов'язків) одноосібно ухвалюватиме рішення про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення нардепом кримінального правопорушення (тобто генпрокурор вирішуватиме, починати розслідування чи ні); а також має "підтримувати клопотання" (що таке підтримка клопотання – незрозуміло, у КПК такого поняття немає) про дозвіл на затримання, про обрання запобіжного заходу, про прослуховування телефонних розмов або негласні слідчі дії, які передають до суду.

Що не так із цією процедурою?

У висновку (.doc) Головного науково-експертного управління Верховної Ради процедуру, запропоновану депутатами від "Слуги народу" називають "видозміненою формою імунітету від кримінального переслідування".

"Аналіз поданого проєкту закону свідчить про надмірну роль генпрокурора (в.о. генпрокурора) у здійсненні досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народним депутатом України. Адже фактично від волі однієї особи буде залежати, чи розпочнеться досудове розслідування певного кримінального правопорушення [...]; окрім того, генпрокурор впливатиме на хід досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні, погоджуючи клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування..." – ідеться у висновках управління.

Запропонована процедура може унеможливити притягнення нардепа до кримінальної відповідальності, "навіть за злочини, ніяк не пов'язані з його повноваженнями (наприклад, за порушення правил дорожнього руху)", вважають в управлінні Ради.

Водночас у "Слузі народу" зазначають, що виняткова роль генпрокурора у притягненні нардепів до відповідальності "відповідає міжнародній практиці". Саме генпрокурор, заявляв нардеп Данило Гетманцев, має захистити депутатів від "необґрунтованих втручань у їхню діяльність, навіть якщо йдеться про кримінально каране діяння".


В Главном научно-экспертном управлении Рады указывают на чрезмерную роль генпрокурора в процессе привлечения нардепов к ответственности. Должность генпрокурора с августа этого года занимает Руслан Рябошапка, которого Зеленский называл “на 100% своим человеком”. Фото: EPA
У Головному науково-експертному управлінні Ради вказують на надмірну роль прокурора у процесі притягнення нардепів до відповідальності. Посаду генпрокурора із серпня цього року обіймає Руслан Рябошапка, якого Зеленський називав "на 100% своєю людиною". Фото: EPA


Нардепка від партії "Голос" Олександра Устінова підкреслювала, що документ не знімає депутатської недоторканності, а обмежує інші правоохоронні органи у праві відкривати провадження проти депутатів (зараз це можуть зробити поліція, СБУ, НАБУ, САП або ДБР). "Дозвіл генерального прокурора вимагається навіть для того, щоб навіть внести відомості до [Єдиного реєстру досудових розслідувань], тобто відкрити кримінальне провадження. Ви і так усі будете захищені більше, ніж будь-який українець", – звернулася Устінова до депутатів перед голосуванням.

Вона додала, що застосування закону в нинішній редакції дуже сильно залежатиме від особи генпрокурора. "Якщо зміниться генеральний прокурор [Руслан Рябошапка], за яким ви всі ховаєтеся, і ми матимемо дуже поганий закон, який призведе до дуже поганих наслідків", – підсумувала Устінова.

Чи ухвалять цей законопроєкт і коли він набуде чинності?

Протягом семи днів комітет Ради з питань правоохоронної діяльності має підготувати проєкт закону до другого читання. Голова комітету, нардеп від "Слуги народу" Денис Монастирський говорив, що до законопроєкту збираються внести кілька суттєвих змін: право починати досудове розслідування, окрім генпрокурора, мають одержати керівники й інших правоохоронних органів. Також у законопроєкті має з'явитися норма про можливість затримання нардепа "під час або відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого насильницького злочину".

Окрім того, заявив Монастирський, комітет планує розширити індемнітет депутатів, "коли народні депутати не будуть нести юридичну відповідальність не тільки за результати голосування або висловлювання в парламенті, але й узагалі під час виконання депутатських повноважень".

Найімовірніше, проєкт закону ухвалять у другому читанні: його внесло понад 40 представників пропрезидентської фракції "Слуга народу", яка має більшість у парламенті, а президент Володимир Зеленський документ визначив як невідкладний. Набуде чинності він, імовірно, одночасно з новою редакцією ст. 80 Конституції України – 1 січня 2020 року.

Дмитро НЕЙМИРОК
заступник головного редактора
Додайте «ГОРДОН» в свої обрані джерела ⟶ Google News підписатися
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
Отримуйте оповіщення про найважливіші новини на нашому каналі в Telegram читати
 

 
Вибір редакції