+12 Київ
Як усе пройшло і про що домовилися?
Перемовини в нормандському форматі тривали приблизно вісім годин. Спочатку президент України Володимир Зеленський провів двосторонні зустрічі із французьким главою держави Еммануелем Макроном і канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Потім стартували перемовини в чотиристоронньому форматі за участю президента РФ Володимира Путіна, які переривали для того, щоб Зеленський і Путін поговорили віч-на-віч.
Вочевидь, головним, безумовно, позитивним результатом зустрічі став сам факт поновлення роботи "Нормандської четвірки" на найвищому рівні, яка, з огляду на небажання Росії залучати інших міжнародних посередників, залишається найрезультативнішим майданчиком з урегулювання конфлікту на Донбасі.
За результатами зустрічі "Четвірка" опублікувала "погоджені висновки", що складаються із трьох частин: "Невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації", "Заходи з імплементації політичних положень Мінських угод" та доручення главам МЗС готувати наступну зустріч (її мають провести за чотири місяці). Жодних зобов'язань у цьому документі немає: сторони, наприклад, констатують "прихильність до цілковитої і всеосяжної імплементації припинення вогню", обіцяють "підтримати домовленості в межах тристоронньої контактної групи", яка має погодити три нові ділянки розведення сил, тощо.
Зеленський і Макрон брали участь у засіданні "Нормандської четвірки" вперше. Фото: EPA
Проте в підсумковому комюніке і на пресконференції після перемовин глави держав визначили кілька напрямів, щодо яких досягли прогресу.
- Цілковите і безумовне припинення вогню до кінця 2019 року; погодження плану розмінування. Для верифікації "режиму тиші" лідери держав домовилися розширити мандат спеціальної моніторингової місії ОБСЄ: вона має проводити спостереження протягом 24 годин на добу (Меркель зазначала, що зараз СММ ОБСЄ працює лише 12 годин), сім днів на тиждень.
- Відкриття нових пунктів пропуску на лінії зіткнення. "Нормандська четвірка" доручила тристоронній контактній групі вирішити це питання протягом місяця.
- Обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року. Водночас Путін підкреслив, що йдеться про обмін "усіх встановлених на всіх установлених" (ще за президента Петра Порошенка обміни кілька разів зривалися через те, що сторонам не вдавалося погодити списки людей, які підлягають обміну). Верифікацією списків має займатися Міжнародний комітет Червоного Хреста. За словами Володимира Зеленського, до кінця року можуть повернутися додому 72 українці, яких утримують бойовики на Донбасі. Щодо заручників, утримуваних в Росії й у Криму, домовленостей поки що немає.
- Розведення сил і засобів на трьох нових ділянках лінії зіткнення. Ділянки поки що не визначено – погодженням має зайнятися тристороння контактна група. На відміну від розведення у Станиці Луганській, Золотому й Петрівському, розведення на нових ділянках має відбуватися одночасно, заявляв Зеленський.
- Продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (так званий закон про "особливий статус" Донбасу). Отже, ухвалювати новий закон з імплементованою в нього "формулою Штайнмаєра" Верховна Рада України поки що не буде. “Нам легше зараз продовжити цей закон і згодом додати "формулу Штайнмаєра", побачивши певні кроки з того боку, що ми наближаємося до деескалації. [Ухвалювати новий закон], мені здається, складно, і нам потім можуть викручувати руки. А цей закон уже є, і ми його продовжимо. Він тимчасовий. У мене сьогодні запитали: чому не на п'ять років, не на 10? Я чесно відповів усім представникам нормандського саміту: "Ми не знаємо, що буде за п'ять років, за 10, а продовжити на рік – це нормальна пропозиція", – заявив Зеленський.
Про що не вдалося домовитися?
Головні питання, щодо яких поки що немає прогресу, – це проведення виборів на окупованих територіях і повернення під контроль України ділянок українсько-російського кордону в Донецькій та Луганській областях. Президент Зеленський зазначив, що це були "найскладніші питання" нормандського саміту.
Зеленський: "У нас із президентом РФ, кажу відверто, абсолютно різні погляди стосовно передання кордону і коли це можливо. Я можу відкрито про це говорити. Президент РФ говорить про те, що Мінські угоди (те, що наш колишній президент Петро Олексійович підписував) свідчать: передання кордону – після виборів. Я, звісно, порушую питання, щоб передання кордону було до проведення місцевих виборів. Я, мені здається, дуже аргументовано кажу. Але поки що в нас різні погляди. Але, думаю, не випадково ми говоримо про зустріч за кілька місяців, не випадково у нас зустріч чотирьох лідерів. Мені здається, що в цих питаннях ми знайдемо вихід. Скажімо так: не знайдемо, а зобов'язані знайти. Інакше ми не зрушимо далеко".
Путін: "Нашу позицію дуже легко зрозуміти: ми за те, щоб виконували Мінські угоди. Візьміть і прочитайте, що там написано. А там написано, що Україна починає встановлювати контроль на цій території, на цій ділянці кордону наступного дня після виборів. Там так написано. І остаточно цей процес завершать після цілковитої реалізації всіх політичних процедур. Навіщо відкривати Мінські угоди та знову їх переписувати? Там кожен пункт пов'язаний між собою. Якщо ми відкриємо один, почнеться переписування інших, і ми взагалі втратимо все, створимо ситуацію, за якої взагалі нічого не зможемо зробити. Така наша логіка. Мені здається, вона цілком виправдана".
Фото: EPA
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, який був у складі української делегації в Парижі, говорив "Громадському", що один із можливих варіантів вирішення проблеми щодо кордону – спільні патрулі урядових сил і представників "територіальних громад" ОРДЛО. Окрім того, сказав міністр, як компроміс Україні можуть повернути контроль над кордоном не за місяць до виборів, а, наприклад, за два дні до голосування. Наскільки реальний кожен із варіантів, Аваков не уточнював.
Україна також не збирається вести "прямий діалог" із бойовиками (на цьому наполягає Росія). Зеленський підкреслив, що згоден тільки на діалог із мешканцями окупованих районів і зазначив, що Росія не бере до уваги думку жителів Донбасу, які переїхали на підконтрольну українському уряду територію.
"Сьогодні не раз президент РФ говорив про прямий діалог. Звісно, я готовий. Я вам більше скажу: я постійно говорю з ними. Я сам із південного сходу. Понад 3 млн [жителів Донбасу після початку конфлікту] виїхало до нас. Вони для мене такі самі жителі окупованого Донбасу [як і ті, що живуть на території, підконтрольній бойовикам]. Це дуже важливий аспект, який я хотів би порушити.
У Мінську ми засідаємо у тристоронній групі. І там є представники (ми їх називаємо сепаратистами) цих товаришів сепаратистів. Вони – ніби жителі окупованого Донбасу. У мене величезна кількість друзів – жителі окупованого Донбасу. Інтелігентних людей, які втекли від куль, які втекли від вибухів, які втратили свій дім, [іншу] нерухомість, близьких. Вони сьогодні живуть на території, яку контролює незалежна Україна, і я з ними в діалозі. Чи готовий я із ними контактувати? Я щодня [контактую]. Більше скажу: у компанії, у якій працював до президентства, у студії "Квартал 95", дуже багато, величезна кількість людей – жителі окупованого Донбасу", – зауважив Зеленський.
Вочевидь, сторони не дійшли згоди стосовно амністії. Путін на пресконференції просив "не затягувати" із реалізацією цього питання, але інші лідери про амністію бойовиків не згадували.
Невирішеним залишається і питання транзиту російського газу в Європу територією України (транзитний контракт, термін дії якого спливає у грудні 2019 року, його обговорювали на окремій зустрічі Зеленського і Путіна). Виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко заявив, що сторони "домовилися домовлятися далі".
Путін водночас натякнув, що укладення нового контракту на транзит пов'язане з поновленням прямого постачання російського газу в Україну: "Пам'ятаєте відомий дитячий віршик? "А у нас у квартирі газ. А у вас?" І у вас є, і буде. Але може бути набагато дешевшим, якщо ми домовимося про спільну чесну роботу. Може бути дешевшим на 25%, ніж сьогодні має кінцевий споживач, передусім промисловий. Тому що ціну на газ для побутового споживача, для громадян, дотують, і ми не можемо вираховувати ціну від дотованої ціни. Це звичайна економічна логіка. Але це так, між іншим".
Володимир Зеленський заявив, що на рівні радників продовжать консультації про можливість прямого постачання та транзиту, а також про обсяги і ціну на газ. Він упевнений, що в України більше шансів підписати [транзитний контракт] із кращими умовами, ніж раніше обговорювали наші представники під час кількох попередніх дуже складних зустрічей, які принципово залишали без відповідей". Про терміни дії контракту сторони не домовилися: Україна пропонує укласти угоду на 10 років, Росія – на рік. Зеленський вважає, що Київ і Москва домовляться "десь посередині".
Президент України також зазначив, що Київ "готовий узяти газом" $3 млрд, які "Нафтогаз" відсудив у "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі. Чи готова до цього російська сторона, Путін не уточнював.
Як учасники оцінюють результати?
Попри велику кількість невирішених проблем, і Макрон, і Меркель, і Зеленський, і Путін оцінюють результати нормандського саміту позитивно. Російський президент вважає, що у відносинах з Україною окреслилося "потепління", а процес врегулювання "розвивається у правильному напрямку". Зеленський у коментарі Дмитру Гордону назвав результати саміту "нічиєю".
Чи перетнув Зеленський "червоні лінії"?
Ні. Це визнали і його політичні опоненти в Україні. Навіть більше, на підсумковій пресконференції Зеленський чітко окреслив питання, щодо яких не може бути компромісів.
"Перше – це неможливість федералізації. Україна – унітарна держава, це незмінна стаття Конституції України та непорушний принцип існування держави.
Друге – неможливість для будь-кого чинити будь-який вплив на вектор руху та розвитку України. Україна – незалежна самостійна демократична держава, вектор розвитку якої завжди обиратиме виключно народ України.
Третє – неможливість компромісів щодо врегулювання ситуації на сході України через поступки Україною територіями в межах міжнародно визначених кордонів. Усі ми знаємо, що для кожного українця і Донбас, і Крим – це Україна".
Протестувальники під Офісом президента України стежили за пресконференцією за підсумками нормандського саміту у прямому ефірі. Вислухавши заяви глав держав, організатори вирішили закінчити акцію. Фото: EPA
Чи є впевненість, що домовленості "Нормандської четвірки" виконуватимуть?
На жаль, немає. Багато з цих домовленостей – не нові. Наприклад, цілковите і безумовне припинення вогню, звільнення утримуваних осіб передбачено ще першими Мінськими угодами, укладеними восени 2014 року; передання кордону під контроль України та проведення виборів на Донбасі зафіксовано в Комплексі заходів щодо реалізації Мінських угод від лютого 2015-го, але Україна і РФ досі не домовилися про порядок виконання цих домовленостей.
На пресконференції Зеленський підкреслив, що "українці мають заслужене право не вірити словам та обіцянкам". "Ми маємо дійсно надію на дотримання усіх домовленостей, але маємо й чітке розуміння, що лише конкретні дії будуть підтвердженням готовності усіх до забезпечення миру. Ми, зі свого боку, готові до виконання домовленостей, але це дорога із двостороннім рухом", – заявив він.
Що далі?
Наступний саміт у нормандському форматі має відбутися за чотири місяці, тобто в березні 2020 року. До цього моменту політичним радникам і главам МЗС України, Німеччини, Франції і Росії потрібно напрацювати пропозиції щодо проведення виборів в окупованих районах Донецької та Луганської областей, зазначала канцлерка Ангела Меркель. Зустріч, імовірно, проведуть у Берліні.
