RU
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Польща й Україна. Історія конфліктів після Майдану

Мітинг 8 грудня 2013 року у Варшаві на підтримку інтеграції України з Європейським союзом
Мітинг 8 грудня 2013 року у Варшаві на підтримку інтеграції України з Європейським союзом
Фото: EPA

Після Революції гідності в Україні у 2014 році і приходу у 2015 році до влади в Польщі консервативної партії "Право і справедливість" представники двох країн обмінюються публічними висловлюваннями про спірні моменти спільної історії і про те, як їх оцінка впливає на сьогоднішні відносини між державами. "ГОРДОН" зібрав в одному матеріалі найгостріші виступи обох сторін, щоб простежити, як змінювалася їхня тональність протягом останніх трьох років.

19 листопада глава Європейського союзу, польський політик Дональд Туск у своєму Twitter припустив, що керівна у Польщі партія "Право і справедливість" в українському питанні може грати на користь Кремля.

"Тривога! Гостра суперечка з Україною, ізоляція в Європейському союзі, відхід від верховенства права і незалежності судів, нападки на недержавний сектор і вільні медіа – стратегія партії "Право і справедливість" чи план Кремля? Дуже схоже, щоб спати спокійно", – написав він про партію, лідером якої є Ярослав Качинський.

Охолодження у відносинах між країнами почалося через ставлення до історичних подій часів Другої світової війни. Розкол посилився після останніх виборів у Польщі: у 2015 році там обрали новий Сейм і нового президента. У парламенті більшість здобула консервативна партія "Право і справедливість", президентом став Анджей Дуда, представник цієї ж політичної сили.

Історична суперечка парламентів

9 квітня 2015 року Верховна Рада України взяла за основу та ухвалила в цілому закон про правовий статус і вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті, що визнає такими всі організації, які боролися у XX столітті за незалежність України, зокрема Українську повстанську армію.

Це рішення за часом збіглося з візитом до країни тодішнього президента Польщі Броніслава Коморовського, який 22 квітня, уже повернувшись до Польщі, заявив місцевому каналу TVN24, що закон про визнання УПА борцем за незалежність України ускладнить польсько-український історичний діалог. Коморовського було обрано президентом від партії "Громадянська платформа" у 2010 році, на виборах у 2015-му він програв Дуді й у серпні передав йому повноваження.

Реакція на рівні парламенту Польщі з'явилася через рік. 22 липня 2016 року Сейм установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, учиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. У повідомленні польського парламенту йшлося, що він хоче віддати данину пам'яті "громадянам Другої Речі Посполитої, по-звірячому убитим українськими націоналістами". Серед винних у вбивстві поляків Сейм указав Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, дивізію СС "Галичина" та інші "українські формування, які співпрацювали з німцями".

Незадовго до цього рішення Польщу відвідав президент України Петро Порошенко. Він 8 липня разом із українською делегацією поклав квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві, запалив лампадку біля монумента та став на коліно.


Фото: Euromaidan-Warszawa / Facebook
Фото: Euromaidan-Warszawa / Facebook


Коментуючи пізніше ухвалений Сеймом документ, він висловив жаль і заявив, що "багато хто захоче використовувати його для політичних спекуляцій".

Волинська трагедія забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України. Збройні конфлікти почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині та в Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але жертв обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.


8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій. Український парламент висловив "жаль і розчарування" щодо рішень Сенату і Сейму Польщі.

20 жовтня 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Декларація, підтримана Сеймом, майже ідентична з документом, за який того ж дня проголосувала Верховна Рада, проте з неї прибрали згадку про боротьбу українських сил "антинацистського опору".

Зокрема, в українському варіанті йдеться про "боротьбу польських та українських національних сил антикомуністичного та антинацистського опору, які створили моральну основу для повернення незалежності наших держав". У польському згадують тільки антикомуністичний опір.

Стадія вандалізму

22 лютого 2016 року в місті Бартошице на північному сході Польщі неподалік від місцевої греко-католицької церкви імені апостола Андрія невідомі вандали знищили дерев'яний хрест, установлений у пам'ять про Героїв Майдану.

10 жовтня 2016 року на сході Польщі у селі Верхрата зруйнували пам'ятник воїнам УПА. Відео знищення українського пам'ятника оприлюднив у сервісі YouTube член праворадикальної націоналістичної організації "Табір великої Польщі" Давид Гудзець, який також модерує польською мовою сторінку бойовиків novorossia.today.

ВІДЕО
Відео: Dawid Hudziec / YouTube

11 листопада 2016 року під час "Маршу незалежності" у Варшаві група футбольних вболівальників поглумилася над прапором України. "Уболівальники одного з варшавських футбольних клубів, які були в масках, допили пиво, кинули прапор України на землю, почали його топтати, а потім спалили на моїх очах", – повідомив кореспондент Gazeta.pl.

У польському Перемишлі 10 грудня 2016 року пройшов "Марш орлят перемишльських і львівських", під час якого один із учасників скандував "Смерть українцям". Орлятами називали польських бійців, які брали участь у польсько-українській війні за Галичину 1920 року. Як свідчить плакат з анонсом маршу, він пройшов за підтримки польської державної установи – Інституту національної пам'яті із Жешува.


У ніч із 9 на 10 січня 2017 року в селі Гута Пеняцька у Львівській області невідомі пошкодили пам'ятник жителям цього села (переважно полякам), які загинули у 1944 році. Пам'ятник розмалювали нацистськими символами і підірвали.

ВІДЕО
Відео: Вільна Україна / YouTube

У ніч на 25 січня 2017 року на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" у Київській області невідомі розмалювали червоною олійною фарбою меморіальні стіни і центральний монумент в українській частині меморіалу жертвам тоталітаризму, польську стіну пам'яті та вхідну конструкцію польського військового кладовища. Також вони спробували зруйнувати домкратом вхідну стелу на польській частині меморіалу. На фотографіях із місця подій видно нацистський символ і великі літери "ОУН-УПА" на конструкціях меморіалу.


Фото: Міністерство культури України / Facebook
Фото: Міністерство культури України / Facebook


8 лютого 2017 року невідомі у Львові на огорожі Генерального консульства Польщі написали слова "Наша земля – 1", а на будівлі залишили плями червоного кольору.

12 березня 2017 року вандали у селі Підкамінь Львівської області обмалювали пам'ятники загиблим полякам. Вони замалювали і залили червоною фарбою пам'ятні хрести та меморіальні таблички, а на центральному хресті залишили напис "Смерть ляхам".

27 квітня 2017 року в Польщі на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля розібрали надгробний пам'ятник воїнам УПА. Голова громади Стубно Януш Слабіцький заявив, що пам'ятник демонтували в межах громадської ініціативи, оскільки він "псував естетичний вигляд кладовища, був нестабільним, а тому небезпечним для оточення".

У травні Український інститут національної пам'яті підсумував усі випадки вандалізму з обох сторін. За даними істориків, протягом трьох років у Польщі зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'ятників: три – повністю знищено, пошкоджено п'ять, сім – розфарбовано, жодного пам'ятника не відновлено. За цей самий період в Україні вандали пошкодили чотири польські пам'ятники, усі відновлено коштом української сторони.

"Надгробний пам'ятник воїнам УПА у Грушовичах зазнавав нападів п'ять разів: тричі його пофарбували, згодом пошкодили, а востаннє – зруйнували. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади", – розповів начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд.

Інститут опублікував інфографіку з картою зруйнованих об'єктів.


126091_big_01
Інфографіка: memory.gov.ua


Останній випадок вандалізму стався 30 вересня 2017 року в Польщі. На стіні українського консульства в Жешуві чоловік написав польською мовою: "Україна – ОУН-УПА", "Дивізія СС "Галичина". На табличці з гербом України намалював шибеницю і напис Raus (німецькою мовою "геть"), а нижче – свастику і напис російською "ні". Вандала затримали 6 жовтня.

Дипломатія

Потепління навесні

Навесні цього року українські та польські дипломати зробили низку схожих заяв, у яких було помітно рух назустріч і спільну думку: країни намагається розсварити Москва.

17 березня 2017 року міністр закордонних справ України Павло Клімкін та його польський колега Вітольд Ващиковський назвали акти вандалізму провокаціями Росії.


А мае на встрече главы МИД Украины и Польши обсудили ряд вопросов сотрудничества. Фото: mfa.gov.ua
У березні на зустрічі глави МЗС України та Польщі обговорили низку питань співробітництва. Фото: mfa.gov.ua


4 квітня посол Польщі в Україні Ян Пєкло заявив, що за нападами на пам'ятники у Польщі та Україні стоїть Росія.

"Не ми розпочали цю війну – це чиста провокація. І ми, поляки й українці, розуміємо, хто стоїть за їх знищенням. Уночі знищують хрест, який є дорогим знаком для християн: як для поляків, так і для українців. Тому просто неможливо, щоб це зробили українці чи поляки. Переконаний, що це робить проплачений із Росії криміналітет", – зазначив посол.

Поворот улітку

Улітку цього року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків. Після зустрічі 19 червня у Львові представників польського й українського інститутів національної пам'яті, голова польської делегації Адам Сівек заявив, що "українці зайняли позицію, неприйнятну для польської сторони".

Він повідомив, що українська сторона висунула їм "неприйнятні умови", вимагаючи легалізації самовільно поставлених українських пам'ятників у Польщі і польських в Україні, а також відновлення "оригінальної версії" пам'ятника у Грушовичах.

Сівек заявив, що реконструкція пам'ятника у Грушовичах неможлива, тому що він не був на місці поховання українців, а просто прославляв Українську повстанську армію. Він додав, що запропонував українцям проведення у Грушовичах ексгумації, але вони, за його словами, не зацікавилися цим варіантом.

Є ж у нас досвід примирення з німцями. Чекаємо на відповідь від України

Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський у серпні 2017-го розповів, що під час візиту Порошенка до Польщі у грудні 2016 року йому "пропонували відмовитися від прославлення в Україні героїв націоналістичних організацій". Цю ініціативу передали в Міністерство закордонних справ України, однак відповіді від глави відомства Павла Клімкіна польська сторона так і не дістала, додав польський міністр. І навів приклад примирення з Німеччиною.

"Я, як і раніше, чекаю на можливість відновити з українцями цю дискусію. Є ж у нас досвід примирення з німцями. Чекаємо на відповідь від України", – зазначив він.

Ващиковський зазначив, що Польща пам'ятає про Волинську різанину, однак це не означає, що влада країни забуде, "наскільки незалежна і суверенна Україна важлива для безпеки в нашій частині Європи". Він наголосив, що Польща, як і раніше, готова співпрацювати з Україною та підтримувати її.

Осіннє загострення

2 листопада міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть можливості в'їхати до країни українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що у країні немає антипольських настроїв.

У відносинах між Польщею та Україною важливим є чинник історії, підкреслив президент Польщі Анджей Дуда в ефірі польського Radio Plus 9 листопада.

"Усе важливо. Історична політика також важлива, і з цим важко не погодитися, оскільки історія та історична пам'ять упливають на нинішні погляди, упливають на формування різних інститутів, а також на міжособистісні стосунки, – сказав він. – Не можна також терпіти ситуацію, коли високопоставлені представники різних установ у певній країні поводяться неприйнятно для реалізації взаємин на принципі добросусідських відносин".

Президент Польщі додав, що відносини між народами не можуть ґрунтуватися на брехні, наклепі, замовчуванні та запереченні історії, "особливо трагічної". Він уважає, що для добрих відносин потрібно визнавати провину і давати змогу увічнити жертв.

Цього ж дня заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що в Україні ухвалюють недостатньо рішень, які б сприяли історичному діалогу "в деяких двосторонніх питаннях" із Польщею.

Він згадав радянські формулювання про польську окупацію Західної України, церковну власність римсько-католицьких спільнот і "бездумну реабілітацію" УПА.

Дипломат наголосив на відсутності з боку України "розплати за катинський злочин". Видання "Історична правда" припустило, що Ціхоцький переплутав Катинь під Смоленськом, де НКВС у 1940 році розстрілював військовополонених офіцерів Війська Польського, з українською Волинню. 14 листопада він додав, що українці, яким заборонено в'їзд до Польщі за антипольські погляди, можуть дізнатися про це безпосередньо на кордоні. За його словами, польська сторона не зобов'язана повідомляти кого-небудь про заборону йому на в'їзд до країни.

І вже 18 листопада до Польщі не пустили першого зі списку – відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій Святослава Шеремету, який заборонив ексгумацію польських могил на Волині.

Сайт Dziennik.pl повідомляв із посиланням на свої джерела, що у списку є і директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. Він розкритикував слова Ващиковського, заявивши, що польські політики через демонізацію українців намагаються одержати політичні дивіденди.

"Можливо, пан міністр передивився російського телебачення і уявляє собі, що по Києву ходять люди у формах СС", – сказав історик.

Він заявляв, що українська сторона готова до припинення мораторію на ексгумацію, але після відповідних кроків Польщі.

"Ми готові припинити цей мораторій тільки за умови, що ми зможемо домовитися з польською стороною, яка оголосить про її бачення того, яким чином буде легалізовано українські пам'ятники на польській території, як польська держава буде думати про відновлення знищених пам'ятників", – сказав В'ятрович 13 листопада.

Прояснення позицій України та Польщі щодо історичних питань вимагає часу, заявив український посол у Варшаві Андрій Дещиця польському каналу TVN24 в інтерв'ю, яке вийшло також 13 листопада. За словами посла, історія Польщі та України завжди була складною, однак тільки останнім часом ці питання було виведено на високий рівень політичного порядку денного.

"Україна почала відновлювати свою історичну політику після 2014 року, і саме тоді почалися дискусії, – сказав дипломат. – Ми хочемо співпрацювати з Польщею, ми не робимо жодних кроків, щоб сперечатися з Польщею. Ми не хочемо напруженості, і в нас гарні відносини з Польщею", – заявив Дещиця. Він додав, що Україна завжди розглядала процеси в Польщі після 1989 року як модель для свого шляху.

Консультації на рівні радників президентів

8 листопада Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України та Польщі. В офіційному повідомленні прес-секретаря глави держави йдеться, що комітет скликаються "з метою запобігання подальшій ескалації напруженості між країнами".

Консультаційний комітет є дорадчим органом, який очолюють зовнішньополітичні радники президентів України та Польщі. Він покликаний сприяти реалізації домовленостей між главами двох держав, спрямованих на поглиблення дружніх відносин.

Засідання комітету відбулося минулої п'ятниці, 17 листопада, у Кракові. У зустрічі взяли участь заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та керівник офісу президента Польщі Кшиштоф Щерський.

За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні та спільне їх відновлення, Єлісєєв та Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. В адміністрації Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.

Тетяна РАЙДА
заступниця головної редакторки
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
Найпопулярніші матеріали