+8 Київ
9 листопада Верховна Рада ухвалила законопроект №7126. Депутати внесли зміни до законів, що стосуються державної служби "Про місцеві державні адміністрації", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про Кабінет Міністрів України" та "Про державну службу".
За словами авторів законопроекту, ці зміни погоджують перераховані вище закони з Конституцією України.
Ініціаторами законопроекту є восьмеро депутатів групи "Воля народу" і один представник Блоку Петра Порошенка. Законопроект підтримало 234 народні депутати. Спочатку Верховна Рада взяла його тільки за основу. Коли із законопроекту вилучили пункт про те, що керівники місцевих держадміністрацій та їхні заступники можуть бути членами політичних партій, парламент підтримав законопроект у цілому.
Тепер для набуття законом чинності його мають підписати голова Верховної Ради і президент.
Рада взяла законопроект за основу і підтримала в цілому. Фото: rada.gov.ua
Як було раніше?
Чинний закон "Про держслужбу" Верховна Рада ухвалила 10 грудня 2015 року. 18 грудня його підписав тодішній спікер парламенту Володимир Гройсман, а 31 грудня – президент Петро Порошенко. Ухвалення документа було однією з умов виконання Києвом угоди про фінансування контракту для України з розвитку держави, підписаного 13 травня 2014 року в Брюсселі.
Закон передбачав конкурсний порядок приймання на держслужбу. Вакантні посади, на які не було оголошено конкурс, підлягали скороченню. Із того моменту вищих держслужбовців – зокрема голів обласних і районних державних адміністрацій, керівників центральних органів виконавчої влади (держслужб, держагентств і держінспекцій) – обирали тільки конкурсним шляхом.
У деяких випадках рішення конкурсних комісій усе одно викликали критику і звинувачення в упередженості. Наприклад, у жовтні 2016 року журналісти зазначали, що переможцем конкурсу на посаду голови Миколаївської ОДА комісія визнала нардепа від БПП Олексія Савченка, який одержав високий бал за презентацію, де припустився 10 граматичних помилок.
Перемога Савченка в конкурсі на посаду голови Миколаївської ОДА стала однією з найскандальніших після реформи. Фото: Олексій Савченко / Facebook
Як буде тепер?
У пояснювальній записці автори законопроекту стверджують, що хочуть привести реформу держслужби у відповідність до трьох статей Конституції – 106-ї, 116-ї і 118-ї.
У ст. 106 Конституції вказано обов'язки президента України. Про призначення глав центральних і місцевих органів виконавчої влади там не згадано. У ст. 116 ідеться, що Кабмін призначає і звільняє керівників центральних органів виконавчої влади. У ст. 118 зазначено, що голів місцевих держадміністрацій призначає і звільняє президент України за поданням Кабміну.
Автори законопроекту стверджують, що ці норми Конституції суперечать проведенню конкурсів. А оскільки Конституцію не можна коригувати звичайними законами, депутати пропонують вивести голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників з-під дії цих законів. Це означає, що призначатиме їх президент за поданням Кабміну – без проведення конкурсу.
Окрім керівників місцевих держадміністрацій, з-під дії закону про держслужбу виводять і керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабміну. До таких належать десятки державних служб, державних агентств та державних інспекцій. Голів цих відомств Кабмін зможе призначати без проведення конкурсу.
Нові повноваження одержав не тільки президент, але й Кабінет Міністрів. Фото: Олександр Хоменко / Gordonua.com
Що кажуть депутати та експерти?
Народний депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм назвав зміни "повзучою революцією". За його словами, новий закон знищує реформу державної служби, оскільки голови ОДА та їхні заступники зможуть займатися політикою і "фактично очолювати виборчі штаби президента на виборах". Однак у підсумковій версії законопроекту немає згаданого Найємом пункту: головам місцевих адміністрацій і заступникам, як і раніше, заборонено бути членами політичних партій.
Народний депутат від "Батьківщини" Альона Шкрум зазначила, що законопроект "повертає нас на чотири роки назад", коли голови місцевих адміністрацій були "ручником" президента і забезпечували йому голоси на виборах. Вона також зареєструвала в парламенті проект постанови про скасування ухваленого законопроекту.
Глава відділу адвокації "Реанімаційного пакету реформ" Вадим Міський у своєму Facebook написав, що з новим законом керівники облдержадміністрацій знову стали "смотрящими від президента на місцях".
Член наглядової ради телеканала "UA:Перший" Тарас Шевченко вважає, що конкурси потрібно було скасувати, оскільки вони були корупційними. За його словами, президент міг упливати на членів комісії і домагатися призначення потрібних людей, тепер же корупційна модель зникла.
Із ним згодна віце-спікер, нардеп від БПП Ірина Геращенко, яка голосувала за зміни. "Якщо ми прийняли недосконалий закон, то варто це просто визнати, виправити і рухатися далі", – підкреслила вона.
Рух "Чесно" звернув увагу, що під час голосування як мінімум п'ятеро народних депутатів від Блоку Петра Порошенка і "Народного фронту" кнопкодавили – голосували замість відсутніх колег.
Портал "Слово і Діло" зазначає, що ухвалений законопроект суперечить передвиборчим обіцянкам Блоку Петра Порошенка. У 2014 році в передвиборчій програмі БПП ішлося, що влада в областях більше не належатиме "призначеним зверху губернаторам". 9 листопада 2017-го 51 нардеп від БПП проголосував за призначення керівників ОДА та РДА президентом.
