$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Хто очолить Державне бюро розслідувань і чим воно буде займатися G

Хто очолить Державне бюро розслідувань і чим воно буде займатися Передбачено, що ДБР буде незалежним від інших органів влади
Фото: ivanacoi / pixabay.com

16 листопада конкурсна комісія має обрати директора Державного бюро розслідувань – правоохоронного органу, який буде розслідувати кримінальні провадження проти найвищих чиновників, зокрема силовиків, суддів, міністрів і навіть президента у разі зняття з нього імунітету. Конкурс на посаду глави ДБР тривав понад півтора року і сьогодні має завершитися. "ГОРДОН" розповідає, які повноваження будуть у бюро, хто претендує на посаду керівника та які критерії добору.

Хто і навіщо придумав ДБР

Нові антикорупційні органи в Україні почали створювати після Революції гідності, "ГОРДОН" уже писав, скільки заснували відомств і чим вони займаються. Але створення Державного бюро розслідувань було задумано раніше: спроб створити орган, який би взяв на себе функції досудового розслідування, в Україні не припиняли з 1997 року. Тоді президент Леонід Кучма видав указ "Про національне бюро розслідувань України", але реалізацію ідеї заблокував Конституційний Суд.

Ідеї не покидали всі наступні президенти, склади парламенту і Кабміну. У 2012 році Верховна Рада ухвалила новий Кримінальний процесуальний кодекс, у якому передбачено створення Державного бюро розслідувань.

Закон про Державне бюро розслідувань було подано до Ради 12 лютого 2015 року й ухвалено 12 листопада. Він є частиною так званого пакета безвізових законів. Президент України Петро Порошенко підписав його у січні 2016 року, 1 березня того ж року закон набув чинності.

Що робитиме Держбюро

Передбачено, що ДБР забере у Генпрокуратури функції досудового слідства, буде займатися розслідуванням особливо тяжких злочинів і фактів корупції.

Бюро відповідатиме за розслідування злочинів, скоєних високопосадовцями, до яких належать:

  • президент,
  • голова Верховної Ради,
  • народні депутати,
  • прем'єр-міністр,
  • міністри,
  • голова і судді Конституційного Суду,
  • голова та судді Верховного Суду,
  • генпрокурор та його заступники.

Окрім них, ДБР може займатися досудовими розслідуваннями проти інших суддів і працівників правоохоронних органів, які не належать до компетенції Національного антикорупційного бюро, зокрема і щодо самих співробітників НАБУ. Також до сфери бюро входять злочини, скоєні прокурорами Спеціальної антикорупційної прокуратури і військовослужбовцями (окрім випадків розголошення державної таємниці).

За законом Держбюро має право займатися оперативно-розшуковою діяльністю, використовувати гласних і негласних, штатних і позаштатних співробітників, а також "морально і матеріально" винагороджувати тих, хто допомагає в розслідуванні і запобіганні злочинів. Гранична кількість центрального апарату та територіальних управлінь ДБР становить 1500 осіб.

Передбачено, що ДБР буде незалежним від інших органів влади, оскільки керівника і його заступників обирає конкурсна комісія у складі дев'яти осіб – по три від президента, Кабміну і парламенту. Закон прямо забороняє кому-небудь надсилати до бюро які-небудь указівки, пропозиції, вимоги й доручення, які стосуються досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях.

Хто може очолити бюро

Керівника ДБР обере конкурсна комісія, і за поданням прем'єр-міністра його призначить президент України. Двох заступників глава ДБР призначить сам, але теж після обрання конкурсною комісією.

Конкурс на посаду глави Державного бюро розслідувань стартував 10 травня 2016 року, цього дня комісія розпочала прийом заяв від кандидатів. Претендент має відповідати таким вимогам:

  • громадянство України;
  • вік не менше ніж 35 років;
  • вища юридична освіта;
  • стаж роботи в галузі права не менше ніж 10 років (після здобуття вищої юридичної освіти);
  • досвід роботи на керівних посадах не менше ніж п'ять років;
  • володіння державною мовою;
  • відсутність членства в політичній партії;
  • відсутність як сьогодні, так і в минулому членства в організації, забороненої законом або судом;
  • відсутність рішення суду, що набуло чинності, про визнання особи недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;
  • відсутність судимості за вчинення злочину, непогашеної або не знятої в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);
  • непритягнення протягом останнього року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією;
  • високі моральні якості і бездоганна репутація;
  • спроможність за станом здоров'я виконувати службові обов'язки.

Із 50 кандидатів комісія 5 грудня 2016 року за підсумками співбесід і психологічного тестування відібрала 19 – на посади директора ДБР, так і заступників. Усі 19, за даними прес-служби Кабміну, пройшли спеціальну антикорупційну перевірку.

Із 30 жовтня до 10 листопада для них було організовано "психофізіологічне дослідження" з використанням поліграфа. На урядовому порталі зазначено, що таке дослідження було проведено для кожного із 19 кандидатів, але результати є конфіденційними.

13 і 14 листопада всі вони пройшли повторні співбесіди з членами конкурсної комісії.

19 кандидатів на посаду глави Державного бюро розслідувань:

  • Олександр Буряк – заступник прокурора міста Києва;
  • Ольга Варченко – начальник управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України;
  • Василь Вовк – перебуває в розпорядженні голови СБУ на посаді начальника Головного слідчого управління СБУ;
  • Роман Голобутовський – суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду;
  • Олексій Горащенков – перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації Президента України. На початку цього тижня його ім'я фігурувало в скандалі про незаконний вплив Адміністрації Президента на діяльність НАЗК. Горащенков ці звинувачення відкинув;
  • Олег Григоров – заступник начальника Головного управління Національної поліції у Сумській області, начальник слідчого управління;
  • Роман Гупал – на момент подання заяви був заступником начальника Головного управління Національної поліції у Луганській області, начальник слідчого управління. Згідно з даними останньої декларації, вийшов на пенсію;
  • Віктор Клименко – начальник відділу прокуратури міста Києва;
  • Анатолій Корж – заступник прокурора міста Києва;
  • Юрій Македон – народний депутат від Блоку Петра Порошенка, член комітету з питань правової політики та правосуддя;
  • Анатолій Матіос – головний військовий прокурор України;
  • Сергій Палатов – старший оперуповноважений з особливо важливих справ управління внутрішньої безпеки Головного управління Держфіскальної служби у Дніпропетровській області;
  • Вадим Теличко – начальник відділу слідчого управління Національної поліції України в Сумській області;
  • Володимир Трофименко – голова наглядової ради ТОВ "Консалтингово-правова компанія "Столиця";
  • Роман Труба – керівник департаменту ТОВ "Юридична компанія "Сектор права";
  • Григорій Усатий – доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • Олексій Харкевич – заступник начальника департаменту карного розшуку – начальник управління з боротьби з організованою злочинністю Національної поліції України;
  • Богдан Чобіток – офіцер з особливих доручень третьої категорії Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ України;
  • Олександр Чурсін – начальник Головного територіального управління юстиції в Харківській області.

Кабмін опублікував ще два списки, які своїм протоколом затвердила комісія: кандидатів на посаду першого заступника і заступника глави ДБР. Ці два списки ідентичні, вони відрізняються від першого тим, що в них немає трьох претендентів: Горащенкова, Македона і Матіоса.

На всі три посади комісія збирається обрати переможців сьогодні, 16 листопада, початок засідання призначено на 16.00.