+6 Київ
Законопроект №5670-д про функціонування української мови зареєстрували в парламенті в червні 2017 року. 4 жовтня 2018 року депутати ухвалили його в першому читанні. Загалом до нормативного акта було подано понад 2500 поправок. 25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект у другому читанні і в цілому. Документ підтримало 278 народних депутатів.
Станом на 26 квітня в Раду надійшло чотири постанови про скасування голосування за закон, які депутати планують розглянути на наступному пленарному засіданні – 14 травня. На підпис президенту закон можуть подати тільки після розгляду цих постанов. Спікер Андрій Парубій припускає, що закон встигне підписати чинний глава держави Петро Порошенко.
Основні положення та нововведення
Закон передбачає, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови в усій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Українська мова виконує функції "мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина, незалежно від його етнічного походження, а також є чинником єдності та національної безпеки України". Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Закон передбачає створення нового органу, підконтрольного Кабінету Міністрів, – Національної комісії зі стандартів державної мови. Вона затверджуватиме стандарти української, зокрема правопис, установлюватиме вимоги щодо рівня знання мови для набуття громадянства України й обіймання державних посад, розроблятиме завдання для відповідних іспитів, проводитиме їх і видаватиме сертифікати. Комісія складатиметься з дев'яти членів, строк повноважень яких триває шість років.
З'явиться посада уповноваженого із захисту державної мови, якого призначає і звільняє Кабмін. Відповідно до законопроекту, кожен зможе звернутися до уповноваженого зі скаргою про порушення права на одержання інформації та послуг державною мовою в усіх сферах суспільного життя на всій території України. На підставі скарги або з власної ініціативи омбудсмен може провести мовну експертизу.
Спочатку законопроектом пропонували створити Центр української мови для проведення іспитів, Термінологічний центр української мови для ініціювання змін у правописі, службу мовних інспекторів уповноваженого із захисту державної мови, але потім кількість органів регулювання зменшили, а ці функції передали Національній комісії зі стандартів державної мови.
Результат голосування за законопроект про функціонування української мови. Скріншот: rada.gov.ua
Держава береться забезпечити всім дорослим громадянам та людям, які хочуть набути українського громадянства, безкоштовне вивчення державної мови через організацію спеціальних курсів. Претенденти на громадянство зобов'язані ще й підтвердити відповідний рівень знання української (наразі вони складають тест та отримують довідку).
Складати іспити й отримувати сертифікат будуть державні службовці. Класифікацію рівнів знання мови розробить Національна комісія зі стандартів державної мови з урахуванням рекомендацій Ради Європи. Планують, що шкала навичок зафіксує три базові позиції: початковий рівень А, середній рівень В і рівень вільного знання мови С.
Окрім того, закон визначає використання мови в публічному просторі, мас-медіа, науці, культурі. Прописано права корінних народів і нацменшин на використання рідної та державної мов. Наприклад, студенти вишів зможуть вивчати мови нацменшин як окрему дисципліну, а телекомпанії, які ведуть мовлення мовами нацменшин, зможуть 70% ефірного часу віддати під програми рідною мовою.
У коментарі виданню "ГОРДОН" один з ініціаторів законопроекту та голова комітету Верховної Ради з питань духовності і культури, депутат від фракції "Народний фронт" Микола Княжицький пояснив, що під корінними мають на увазі народи, для яких Україна є батьківщиною, хоча за національністю їхні представники не українці. Це, наприклад, кримські татари і караїми. До національних меншин належать представники інших національностей і народностей, які проживають в Україні, – росіяни, угорці, молдовани, румуни, поляки, білоруси тощо.
Хто має знати державну мову
Вільно розмовляти українською мовою зобов'язані:
- президент України, усі члени Верховної Ради і Кабміну;
- керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу уряду, та їхні заступники;
- голова Служби безпеки, генеральний прокурор, голова Національного банку, члени Рахункової палати;
- уповноважений Верховної Ради з прав людини, уповноважений із захисту державної мови;
- усі члени Верховної Ради АР Крим та голова Ради міністрів АР Крим;
- депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
- державні службовці, посадовці органів місцевого самоврядування;
- офіцери, які проходять військову службу за контрактом;
- особи рядового і начальницького складів органів правопорядку та посадові особи інших органів, яким надають спеціальні звання;
- дипломати;
- судді КСУ, інші професійні судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;
- члени Національного агентства з питань запобігання корупції, Центральної виборчої комісії, Національної комісії зі стандартів державної мови, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також члени інших державних колегіальних органів;
- адвокати, нотаріуси, працівники патронатних служб;
- керівники навчальних закладів державної і комунальної форм власності, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів;
- медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я;
- інші посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної і комунальної форм власності.
Аналогічна вимога стосується і претендентів на відповідні посади.
Засідання, заходи, зустрічі, виступи і робоче спілкування в усіх органах державної влади (зокрема й у Верховній Раді), органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах ведуть українською мовою. Якщо організатор засідання, заходу або зустрічі вважає, що потрібно використовувати іншу мову, він має забезпечити переклад на вимогу навіть одного учасника. Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування складають і публікують українською мовою.
Українська мова в освіті та науці
Мовою освітнього процесу в навчальних закладах (від початкового до вищого рівня, а також для позашкільного та післядипломного навчання) є державна мова. Водночас представникам національних меншин і корінних народів поряд з українською мовою гарантовано право на вивчення рідної мови в комунальних навчальних закладах дошкільної, початкової та загальної середньої освіти у спеціальних класах. А у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах планують передбачити можливість для студента вивчати мови нацменшин як окрему дисципліну.
Дію всієї статті про освіту відтерміновано до 2023 року. Як пояснюють у законі, учні, які належать до нацменшин України і почали здобувати загальну середню освіту до 1 вересня 2018 року мовою нацменшини, й надалі здобуватимуть таку освіту до 1 вересня 2023 року.
Держава декларує сприяння вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської. Водночас у навчальних закладах одну або кілька дисциплін можуть викладати двома та більше мовами – українською, англійською й іншими офіційними мовами Європейського союзу.
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та вступні іспити проводять українською мовою за винятком ЗНО з іноземних мов. Це положення набуде чинності у 2030 році.
Усі публічні заходи мають проводити українською мовою. Фото: ЕРА
У законопроекті зазначено, що наукові видання мають публікувати державною мовою, англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Але в такому разі матеріали мають супроводжувати анотація та перелік ключових слів державною мовою. Для статей, опублікованих у міжнародних фахових виданнях, окрім англійської мови, спеціалізована вчена рада своїм рішенням може зобов'язати надати переклад або коротку анотацію статті державною мовою.
Публічні наукові заходи (конференції, круглі столи, симпозіуми, семінари) можуть проводити державною або англійською мовою. У разі використання іноземної мови організатори мають заздалегідь попередити про це учасників заходу. Тоді переклад державною мовою не є обов'язковим.
Українська мова у ЗМІ
Частка мовлення державною мовою на телебаченні та радіо має становити щонайменше 90% від загальної тривалості передач і фільмів у кожному проміжку часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00. У цьому самому проміжку часу місцеві телерадіокомпанії мають забезпечити мовлення українською мовою обсягом 80% ефірного часу. Організації, які працюють кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів і національних меншин України, мають забезпечити щонайменше 30% мовлення державною мовою на тиждень. За інформацією Княжицького, ці положення закону почнуть діяти за п'ять років.
Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова уточнила у Facebook, що поки що продовжує діяти квота 75% ефірного часу для українськомовного мовлення, встановлена законом "Про телебачення і радіомовлення" у жовтні 2018 року.
Друковані видання можуть видавати іншими мовами, окрім державної, водночас зобов'язані випускати тираж не меншого обсягу українською мовою. Обидві версії мають видавати під однаковою назвою, вони мають відповідати одна одній за змістом, обсягом, способом друку, їх мають випускати в один день. Перехідний період для загальнонаціональних видань становить 30 місяців, для місцевих друкованих ЗМІ – п'ять років.
Такі вимоги не поширюються на друковані засоби масової інформації, що виходять суто кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською та іншими офіційними мовами Європейського союзу.
Кількість українськомовної продукції у книжкових магазинах має бути щонайменше 50% від загального обсягу. Видавці зобов'язані випускати державною мовою не менше ніж 50% друкованої продукції протягом календарного року. Ця вимога не поширюється на продукцію кримськотатарською та іншими мовами корінних народів і національних меншин України коштом державного або місцевих бюджетів.
Зазначено, що сайти зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також органів державної влади, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, юридичних осіб приватного права і фізичних осіб – підприємців, що реалізують товари та послуги в Україні, повинні мати українськомовну версію. Згідно із законом, необхідно, щоб вона завантажувалася за замовчуванням і не поступалася іншим версіям за обсягом та змістом інформації.
18 місяців відведено для переходу на українську мову сайтам медіа. Три роки – сайтам, які надають товари та послуги.
Українська мова у сфері культури та кіно
Оголошення, афіші та інші інформаційні матеріали, а також квитки потрібно друкувати державною мовою. У законі допускають використання інших мов нарівні з державною. Однак обсяг тексту українською не може бути меншим, ніж тексту іншою мовою.
У документі зазначено, що в державних і комунальних театрах вистави іноземними мовами мають супроводжувати українські субтитри. Супровід або конферанс на культурно-масових заходах мають здійснювати українською.
Якщо в українських фільмах є репліки іншими мовами, їх потрібно озвучити українською або супроводжувати субтитрами. Сумарна тривалість таких реплік не повинна перевищувати 10% тривалості всіх реплік у цьому фільмі. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.
Кінотеатри мають право показувати іноземні фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами. Однак кількість таких сеансів не має перевищувати 10% від загальної кількості сеансів на місяць у цьому закладі. Без обмежень допускають демонстрацію фільмів мовою оригіналу з українськими субтитрами тільки під час кінофестивалів.
Державною мовою мають працювати музеї всіх форм власності. Вести облік експонатів, подавати інформацію про предмети, які демонструють у музеях і на художніх виставках, слід українською мовою. Водночас можливе дублювання іншими мовами.
Українська мова в інших сферах
Закріплено, що у сфері трудових відносин слід використовувати саме державну мову. Нею мають складати трудові угоди, але водночас не заборонено сторонам використовувати переклад. Не можна примушувати співробітників говорити і виконувати обов'язки іншою мовою, окрім державної. Виняток становлять лише ті випадки, коли ідеться про обслуговування клієнтів – іноземних громадян та складання документів, листів, інформаційно-рекламних текстів для жителів, компаній інших країн, міжнародних організацій.
Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна або, на прохання клієнта, "інша мова, прийнятна для сторін".
"Персонал може говорити будь-якою мовою, якою хоче, але якщо клієнт попросить говорити українською, то працівник сфери обслуговування повинен перейти на українську або запросити іншу людину, яка говоритиме з клієнтом українською. Але якщо відвідувач і співробітник хочуть говорити, скажімо, російською, це не заборонено", – уточнив Княжицький.
Українською проводять усі публічні заходи – збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, незалежно від їх періодичності. Вимога поширюється як на платні, так і на безкоштовні події. Припустиме використання іншої мови. Але якщо хоча б один відвідувач попросить, організатори мають забезпечити синхронний або послідовний переклад українською мовою. Виняток становлять заходи для обмеженого кола осіб, для іноземців або для вивчення іноземної мови.
Закон установив, що назву "Верховна Рада України" треба не перекладати іншими мовами, а транскрибувати. Фото: ЕРА
Відповідальність
Невиконання вимоги про обов'язкове використання української під час засідань органів державної влади каратимуть штрафом у розмірі 200–400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3,4–6,8 тис. грн).
Штраф для друкованих ЗМІ, які порушили вимоги закону, – 400–500 (6,8–8,5 тис. грн).
За порушення положень про застосування мови на публічних заходах, у сферах послуг, спорту, охорони здоров'я, транспорту, поштового зв'язку тощо – штраф 200–300 неоподатковуваних мінімумів (3,4–5,1 тис. грн).
Якщо протягом року порушення було вчинене повторно, штраф становитиме від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів (6,8–11,9 тис. грн).
За невиконання вимог уповноваженого із захисту мови покарають штрафом у розмірі 100–200 неоподатковуваних мінімумів (1,7–3,4 тис. грн).
Коли положення закону набудуть чинності?
Закон у цілому почне діяти за два місяці від дня його публікації. Проте деякі положення набудуть чинності пізніше.
Наприклад, вимога підтвердити державним сертифікатом рівень знань української мови для службовців вищих органів влади, місцевого самоврядування, середньої та вищої ланки правоохоронних органів, суддів та керівників закладів освіти всіх форм власності набуде чинності за два роки. Стільки само часу знадобиться для організації іспитів на знання мови в сертифікаційному центрі для іноземців.
Два роки дають на імплементацію змін у сфері культури, кіно, книгодрукування та музейній справі. Один рік – на зміни у сфері науки.
У законі підкреслено, що медичні послуги мають надавати українською мовою. На перехід до українськомовного діловодства установ охорони здоров'я дають один рік.
Після набуття чинності закону Кабінету Міністрів відводять один місяць на підготовку змін до держбюджету для фінансування діяльності Національної комісії зі стандартів української мови та уповноваженого із захисту державної мови, три місяці – на формування комісії та призначення уповноваженого, шість місяців – на ухвалення порядку проведення іспиту для визначення рівня знання української мови, порядку здійснення контролю уповноваженим застосування державної мови в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також інших актів, необхідних для реалізації положень закону.
"Я позитивно оцінюю весь законотворчий процес. Ми зробили гарний закон. Головна ідея – створити центри навчання української мови для дорослих в усіх регіонах України. Ми відтермінували застосування адміністративної відповідальності на три роки, щоб люди могли спокійно підучити мову і працювати. Для визначення рівня знань буде створено спеціальний сертифікаційний орган. Наразі претенденти на держслужбу мають принести довідку з вищого навчального закладу про знання мови. За цю довідку беруть 2 тис. грн. А ми хочемо, щоб сертифікація для них була безкоштовною. Для визначення знань ми взяли таблицю рівнів А, В, С, рекомендовану Радою Європи. Іноземці і зараз мають складати іспит на знання української мови, але незрозуміло, де і як. У підсумку вони просто платять хабарі. А після початку дії закону будуть складати ЗНО у сертифікаційному центрі. Це дуже прогресивні положення", – підкреслив нардеп Княжицький.
