Жириновський вважає, що Назарбаєв помер, тому що "нічого не говорити і бути живим – неможливо"

15 сiчня 2022, 19:33

Этот материал также можно прочитать на русском

Жириновський вважає, що Назарбаєв помер, тому що "нічого не говорити і бути живим – неможливо"

Події в Казахстані Жириновський вважає спробою перевороту
Фото: duma.gov.ru

Першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, усунення від влади якого стало однією з причин масових протестів у країні, уже немає серед живих, вважає лідер російської партії ЛДПР Володимир Жириновський. Про це він заявив 14 січня в ефірі радіо "Комсомольськая правда".

"Я думаю, помер давно. Давно помер, і поховали. Мусульмани ховають того ж дня. [...] Тому що так тихо сховатися, нічого не говорити і бути живим – це неможливо. Тим паче що відразу було заарештовано голову Комітету державної безпеки. Це була спроба перевороту", – сказав Жириновський.

Він припускає, що події в Казахстані відбулися, щоб усунути президента Касима-Жомарта Токаєва.

Назарбаєв беззмінно очолював Казахстан протягом п'яти президентських строків – із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. Після звільнення з президентського поста він зберіг за собою посаду голови керівної партії "Нур Отан", про передання якої Токаєву оголосив лише в листопаді 2021 року, і пост голови Ради безпеки Казахстану, з якого Токаєв його змістив 5 січня.

У Казахстані підтримували культ особи Назарбаєва, йому надано титул єлбаси – "лідера нації".

Одна з вимог мітингувальників у Казахстані з 2 січня: "Старий, іди геть" – повне усунення Назарбаєва від влади.

ЗМІ писали, що під час протестів політик із сім'єю покинув країну, проте 8 січня його прессекретар заявив, що Назарбаєв перебуває в столиці Казахстану і надає підтримку Токаєву.

Контекст

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального і політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривали.

5 січня на всій території Казахстану було введено режим надзвичайного стану, він діє до 19 січня.

Через ситуацію в Казахстані в країну 5 січня почали вводити військових країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія. Сили ОДКБ почали виводити з Казахстану 13 січня.

Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.

15 січня Генпрокуратура Казахстану поінформувала про щонайменше 225 загиблих під час протестних подій у країні в січні.

Володимир Жириновський смерть Казахстан протести Нурсултан Назарбаєв Касим-Жомарт Токаєв протести в Казахстані 2022

Матеріали за темою