"Ми фіксуємо надмірно гладеньку коректність із боку європейських політиків", – заявила Йоурова.
Віцепрезидентка Єврокомісії додала, що Угорщину потрібно частіше викликати на розмову, особливо щодо її позиції стосовно Росії та війни.
Також вона підтвердила, що виконавча влада ЄС продовжить судовий розгляд, розпочатий проти Угорщини у зв'язку з порушенням верховенства закону.
Euractiv нагадав, що відносини між Йоуровою та Угорщиною погіршилися після того, як Будапешт висунув вимогу про її відставку 2020 року, коли вона заявила, що прем'єр Угорщини Віктор Орбан створює у своїй країні "хвору демократію".
Контекст
ЄС упродовж тривалого часу критикує стан угорської демократії.
2013 року євродепутати ухвалили так званий звіт Тавареша, у якому йшлося про ризики для незалежності судової системи Угорщини, свободи ЗМІ, виборчої системи, свободи віросповідання і прав меншин.
2018 року Європарламент затвердив резолюцію із закликом до Ради Європейського союзу застосувати проти Угорщини ст. 7 Договору про Євросоюз, що передбачає обмеження члена спілки в деяких правах, зокрема у праві голосу в Раді ЄС.
Влада Угорщини зазнала критики також за те, що протягом останніх років вони активно обмежують права представників ЛГБТ і трансгендерів. Навесні 2020 року парламент країни ухвалив закон, що забороняє трансгендерам змінювати стать, пише The Guardian. У грудні 2020 року парламент Угорщини вніс поправку до конституції, згідно з якою матір'ю може бути лише жінка, батьком – лише чоловік, а в червні 2021-го у країні ухвалили закон про заборону "гей-пропаганди" у школах.
У підсумку у грудні 2023-го ЄС заблокував €22 млрд для Угорщини доти, доки країна не проведе демократичних реформ.
Як зазначає Reuters, у ЄС також незадоволені поведінкою Орбана, який підтримує тісні зв'язки із президентом РФ Володимиром Путіним і "загрожує позбавити ЄС єдності, необхідної для введення та збереження санкцій проти Росії за ведення війни проти України".
+13 Київ
