RU
 
СВІТ ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Веллер: Московська еліта думає, що добре б декого струснути, як кота, з крісла президента

Веллер: Не хотіли хлопці воювати, вони не хотіли в це вплутуватися, їм не потрібно було це нізащо. Але вони так збудували машину, що всі важелі підведені до крісла президента
Веллер: Не хотіли хлопці воювати, вони не хотіли в це вплутуватися, їм не потрібно було це нізащо. Але вони так збудували машину, що всі важелі підведені до крісла президента
Фото: echo.msk.ru

У Росії еліти зараз обережно зондують ситуацію – якою буде реакція на "глас народу", який потребує зміни влади в країні і звільнення з посади президента Володимира Путіна. Таку думку в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив російський письменник Михайло Веллер, який живе в Естонії.

На його думку, зараз, коли українські війська виходять на державні кордони, "влада в Росії стає менш міцною, а в Україні міцнішою".

"І коли вже спочатку петербурзькі муніципально-окружні депутати, а потім московські муніципально-окружні депутати сміють звертатися до Держдуми з пропозицією "Путін, іди!" – самі вони в страшному сні цього не наважилися б зробити. Це, звісно, зондування ситуації на кшталт "а ось дивіться: голос народу. Ану, що далі буде?" Це симптоми того, що ніжки – вони, звісно, хитаються, але тому що всі-всі все розуміють", – заявив письменник.

Водночас, на його думку, кремлівська еліта від початку повномасштабного вторгнення розуміла, що "справи пішли погано".

"Цей незабутній допит [керівника Служби зовнішньої розвідки Росії Сергія] Наришкіна, який за композицією: один сидить за столом, а другий стоїть і мнеться, – нагадує відому картину "Государь Петр Великий допрашивает царевича Алексея". Ось. Тобто не хотіли хлопці воювати, вони не хотіли в це вплутуватися, їм не треба було це нізащо. Але вони так збудували машину, що всі важелі підведені до крісла президента. І ось тепер вони думають, що добре б декого струснути, як кота, з цього крісла", – вважає Веллер.

ВІДЕО
Відео: В гостях у Гордона / YouTube
Контекст:

Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 20082012 роках, коли він був главою уряду.

Нинішній строк Путіна спливає у 2024 році, але у 2020 році до конституції РФ внесли зміни, що дозволяють йому знову балотуватися на посаду глави Кремля. Путін неодноразово заявляв, що поки що не вирішив, чи висуватиме свою кандидатуру на наступних виборах.

За даними "Медузи", еліта в Росії розділилася на два табори: бізнес і багато урядовців не задоволені тим, що Путін розпочав війну проти України, не подумавши про масштаби санкцій, а представників силових структур не влаштовують повільні темпи так званої спецоперації. Близькі до адміністрації президента РФ і уряду співрозмовники видання розповіли, що у владі дедалі частіше обговорюють тему "майбутнього після Путіна".

За інформацією американської розвідки, Путін має все менший вплив на підлеглих, а в самому Кремлі триває боротьба, якої не було за всі роки його правління, повідомив 2 червня Newsweek. За інформацією американського видання, в березні на президента РФ було скоєно замах.

Серед можливих наступників Путіна аналітики, зокрема, називали секретаря Ради безпеки Росії Миколу Патрушева і першого заступника керівника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка.

Дмитро ГОРДОН
засновник проєкту
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ