В ЄС хочуть змінити правила для біженців

Згідно з Хартією Європейського Союзу про основні права, ЄС гарантує право на притулок за умови дотримання правил Женевської конвенції від 28 липня 1951 року і протоколу від 31 січня 1967 року щодо статусу біженців, і відповідно до договору, яке який засновує європейську спільноту. Колективні висилання забороняють, також нікого не можуть вигнати, вислати або видати на територію держави, коли є серйозна загроза, що особа в ній зазнає смертної кари, тортур, іншого нелюдського або такого, що принижує людську гідність, покарання та поводження.

За правилами Дублінської конвенції 1990 року, біженці можуть просити притулку лише в тій країні Євросоюзу, кордон якої перетнули першою. Це правило порушила Німеччина 2015 року, коли канцлерка Ангела Меркель заявила, що її країна готова прийняти сирійських біженців незалежно від того, в якій країні ЄС вони опинилися спочатку.

До 2020 року ситуація змінилася, і Євросоюз приділяє набагато більше уваги зміцненню своїх зовнішніх кордонів, пише "Немецкая волна". З 2015-го до 2020 року ЄС розробив різні моделі того, як ухвалювати рішення про надання притулку або про депортацію. Але жодне з них не було втілено в життя.

У черговому звіті Європейського агентства з питань надання притулку, опублікованому в червні 2021 року, йдеться, що 2020 року було подано 485 тис. заяв із проханнями про притулок, і це найменша кількість за всі десятиліття. У бюро пояснюють, що людей, які потребують захисту, менше не стало, але тікати зі своїх країн їм заважають обмеження на міжнародні поїздки та карантинні заходи. Вся процедура також стала складнішою й дорожчою через заходи проти поширення COVID-19.

Найбільше біженців в ЄС з п'яти країн: Сирії, Афганістану, Венесуели, Колумбії та Іраку. Найбільше мігрантів приймає Німеччина – вона опрацьовує чверть усіх прохань про притулок у Європі.