Затриманих назвали "учасниками незаконних акцій, мародерств та інших злочинів". У них, за даними комендатури, вилучили 67 одиниць вогнепальної зброї та 3112 боєприпасів.
11 січня комендатура заявляла про затримання понад 1,2 тис. осіб, до 12 січня затримали ще майже 1,7 тис., писав "Інтерфакс".
13 січня мерія Алмати повідомила, що розпочали роботи з розчищування будівлі, яка постраждала під час протестів. До них залучено майже 660 осіб.
"Пошкоджені меблі, оргтехніку, сміття зберуть і вивезуть на полігони для утилізації", – зазначили у релізі.
МВС Казахстану 13 січня нагадало, що до 19 січня в країні діє режим надзвичайного стану, під час якого, зокрема, бажано не залишати без необхідності житло, а також "не організовувати і не проводити мирних зборів, видовищних, спортивних та інших масових заходів, страйків і навіть сімейних обрядів".
Контекст
У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального і політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку з протестами і попросив допомоги у країн Організації договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Незабаром вони "почали виконання завдань" у цій країні.
Сили ОДКБ у Казахстані очолив командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Президент РФ Володимир Путін говорив 10 січня, що війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено.
13 січня у міноборони РФ повідомили, що військовослужбовці з країн ОДКБ почали покидати Казахстан.
+9 Київ
