Відповідно до тексту проєкту закону, пропонують суттєво збільшити матеріальну підтримку Збройних сил України, зокрема фінансування закупівлі озброєнь, навчання та реформ в оборонній сфері – загалом виділити $450 млн у 2022 році.
Законопроєкт, серед іншого, пропонує прискорено надати Україні системи ППО, протикорабельні та протитанкові ракети та міни; призначити спецпредставника президента США у справах України; постачати в Україну додаткове військове обладнання зі США.
Окрім того, пропонують посилити санкції проти газопроводу "Північний потік – 2", російського проєкту "згубного впливу, покликаного завдати шкоди Україні та поставити під загрозу енергетичну безпеку Європи".
"Оскільки Україна стикається з черговим нарощуванням російських військ на своєму кордоні та загрозою вторгнення в середині січня, Сполучені Штати мають зробити все можливе просто зараз, щоб стримати Росію та надати Україні постачання та підтримку, необхідні для захисту", – зазначив сенатор від Республіканської партії Джим Ріш, який подав документ, повідомили 15 грудня на сайті комітету з міжнародних відносин.
Як наголосив у Facebook голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко, "документ містить заходи, які мають стримати [президента РФ Володимира] Путіна від агресії проти України".
"Підкреслюю – не чекати, поки російські війська вторгнуться на нашу територію (а потім реагувати "занепокоєнням" чи санкціями), а попередити цю небезпеку", – написав Вітренко.
8 грудня Конгрес США додав до оборонного бюджету 2022 року допомогу Україні на $300 млн. Водночас до проєкту документа не потрапили санкції проти "Північного потоку – 2". 15 грудня Сенат США ухвалив оборонний бюджет країни, надіславши документ на підпис президенту Джо Байдену, повідомив "Голос Америки".
"Поправка проти "Північного потоку – 2" стала заручником інших процесів, які жодним чином не свідчать про втрату підтримки Конгресом України. Вона є", – наголосив Вітренко.
Контекст
Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати Росію та ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 8 листопада 2021 року у "Газпромі" заявили, що трубопровід готовий до запуску.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор компанії "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявляв, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
ОГТСУ повідомив, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передавання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу належить висловити Європейській комісії, вона може взяти на вироблення висновку до чотирьох місяців. Після цього у німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". У компанії "Оператор ГТС України" припустили, що "Газпром" намагатиметься обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Новопризначена глава МЗС ФРН Анналена Бербок заявила 12 грудня в інтерв'ю ZDF, що "Північний потік – 2" поки що не може бути схваленим через невідповідність енергетичному праву Європейського союзу.
Президент Федерального мережевого агентства Німеччини Йоген Гоманн зазначив 16 грудня, що "Північний потік – 2" не запустять у першій половині 2022 року. За його словами, Nord Stream AG розпочала процес створення дочірньої компанії у ФРН. Він додав, що сертифікацію "Північного потоку – 2" відновлять, щойно компанія надасть необхідні документи.
Bloomberg писало 7 грудня, що адміністрація Байдена домагатиметься від ФРН зупинки газопроводу "Північний потік – 2", якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну. У Білому домі заявили, що, якщо Путін хоче побачити постачання газу "Північним потоком – 2", ймовірно, він не ризикне вторгнутися в Україну.
+10 Київ
