$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +10 Київ

У проєкті змін до конституції Білорусі прибрали текст про її без'ядерний і нейтральний статус

У проєкті змін до конституції Білорусі прибрали текст про її без'ядерний і нейтральний статус Лукашенко заявляв, що готовий розмістити в Білорусі російську ядерну зброю
Фото: president.gov.by
У проєкті змін до конституції Білорусі, опублікованому 27 грудня на сайті президента республіки, прибрали текст про її без'ядерний і нейтральний статус.

Зміни стосуються ст. 18 конституції Білорусі.

У нинішній редакції, текст якої оприлюднено на національному правовому інтернет-порталі республіки, йдеться, що "Республіка Білорусь ставить за мету зробити свою територію без'ядерною зоною, а державу – нейтральною".

Натомість у проєкті змін пропонують додати фразу: "Республіка Білорусь відкидає військову агресію зі своєї території стосовно інших держав".

Генсек НАТО Єнс Столтенберг під час виступу на конференції НАТО Talk 2021 у Берліні 19 листопада, текст якого опубліковано на сайті Альянсу, заявив, що ядерну зброю може бути розміщено на схід від ФРН, якщо новий уряд Німеччини відмовиться від її розміщення.

У відповідь Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, заявив, що тоді він запропонує президенту РФ Володимирові Путіну "повернути ядерну зброю у Білорусь".

Це одна з імовірних відповідей на майбутні можливі дії з боку НАТО на території Польщі, зазначив 18 грудня в інтерв'ю RT міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

Контекст

ЦВК Білорусі заявляла, що референдум щодо поправок до конституції відбудеться у січні – лютому 2022 року.

Рішення про проведення референдуму ухвалили у відповідь на вимогу опозиції провести повторні вибори президента Білорусі. Лукашенко говорив, що спершу у країні треба змінити конституцію, та обіцяв, що її проєкт представлять до кінця 2021 року.

У липні конституційна комісія подала проєкт змін Лукашенку, але він повернув їх на доопрацювання.

Вибори у Білорусі відбулися 9 серпня минулого року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку у мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, у 2021 році протестна активність припинилася). За даними центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. людей. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз та США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів.