Як розповіла її мати Ірина Ворочкова, увечері 29 березня дівчинка гуляла з друзями і вирішила зробити напис балончиком із фарбою. Поряд у той момент стояв бус із міліціонерами – вони помітили їх і забрали всіх дітей до відділку.
Про затримання Євгенії її матір ніхто не повідомив, дізналася вона про це лише пізно ввечері, коли змогла додзвонитися до дочки.
Жінка залишила в міліції дві скарги – на те, що дитину допитували без присутності батьків, і що матері не дали ознайомитися з протоколом затримання.
Коли наступного дня мати дитини знову прийшла в міліцію, їй видали копію протоколу про адміністративне правопорушення. У документі було зазначено, що Ірина "не виконала обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки, яка 29 березня приблизно о 20.30 поблизу будинку №51 на вулиці Пуліхова нанесла на асфальті напис "Жыве" фарбою фіолетового кольору з балончика, чим порушила порядок проведення масового заходу".
Також у протоколі йдеться, що написом "Жыве" дівчинка "взяла активну участь у пікетуванні, яке не було погоджено з Мінміськвиконкомом". Зробила вона це, зазначено у протоколі, "з метою публічного вираження свого протесту щодо факту проведення чесних виборів".
У підсумку в міліції заявили, що Євгенія порушила ч. 1 ст. 24.23 Кодексу про адміністративні правопорушення Білорусі (порушення порядку організації або проведення масових заходів). Але оскільки школярці було всього 13 років, протокол склали на маму – за ч. 1 ст. 10.3 КпАП Білорусі (невиконання обов'язків щодо виховання дітей). Покарання за цією статтею – штраф до 290 білоруських рублів (3 тис. грн).
Контекст
Написане Євгенією на асфальті слово є частиною популярного серед білоруської протестної опозиції гасла "Жыве Беларусь". Саме його найчастіше скандували на опозиційних мітингах 2020–2021 років.
У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність спала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Тихановська після виборів була змушена покинути Білорусь, зараз вона проживає в Литві. Восени 2020 року опозиціонерку оголосили в розшук у Білорусі та Росії.
29 березня Генпрокуратура Білорусі порушила проти Тихановської кримінальну справу "за підготування теракту". 2 квітня опозиціонерку занесли у список "причетних до тероризму". 5 квітня в Білорусі заблокували її рахунки.
+18 Київ
