RU
 

У Казахстані повернули столиці назву Астана і затвердили семирічний президентський строк

Столиця Казахстану тепер знову має назву Астана
Столиця Казахстану тепер знову має назву Астана
Фото: EPA

На спільному засіданні палат парламенту Казахстану – Мажилісу і Сенату – депутати схвалили у двох читаннях проєкт закону про внесення змін до конституції, повідомляє 16 вересня "Радио Азаттык".

Згідно з поправками, столиці Казахстану повертають назву Астана. Окрім того, у конституції країни закріплюють одноразовий семирічний строк, на який обирають президента Казахстану.

1 вересня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, виступаючи з посланням до народу Казахстану у парламенті, запропонував провести восени 2022 року позачергові президентські вибори і збільшити строк президентських повноважень із п'яти до семи років, але без права переобрання.

Прессекретар Токаєва Руслан Желдібай 13 вересня повідомив, що президент підтримує ініціативу депутатів парламенту перейменувати столицю країни із Нур-Султана назад на Астану.

Місто до 1961 року мало назву Акмолинськ, із 1961-го до 1992 року – Цілиноград. 1992-го його перейменували на Акмолу, 1998-го – на Астану і зробили столицею Казахстану замість Алмати.

Контекст:

Нурсултан Назарбаєв був незмінним президентом Казахстану протягом п'яти президентських строків – із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. Повноваження глави держави передали Токаєву, який на той момент був спікером верхньої палати парламенту.

20 березня в інавгураційній промові Токаєв запропонував перейменувати столицю країни на Нур-Султан на честь Назарбаєва. Він також надав Назарбаєву найвищий ступінь відзнаки у Казахстані – звання народного героя.

Указ про перейменування Астани на Нур-Султан Токаєв підписав 23 березня.

Починаючи з осені 2021-го Назарбаєв поступово втрачає вплив і посади в Казахстані. У листопаді 2021 року Назарбаєв ухвалив рішення покинути посаду голови партії "Нур Отан", передавши пост Токаєву "кроком, який демонструє єдність".

Під час протестів у Казахстані в січні 2022 року однією з вимог мітингувальників був повний вихід Назарбаєва із влади. 9 січня Назарбаєв вирішив передати посаду голови Ради безпеки республіки Токаєву. 28 січня Назарбаєв пішов із посади голови керівної партії "Нур Отан".

7 лютого Токаєв підписав закон, який позбавив Назарбаєва довічного головування у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану.

6 червня 2022 року в Казахстані провели референдум щодо внесення поправок до конституції, ініціатором якого став Токаєв. Провести політичні зміни він пообіцяв після масових протестів, які відбулися у січні по всій країні. Народ Казахстану підтримав поправки до конституції країни, які, зокрема, позбавляють Назарбаєва статусу "єлбаси" – "батька нації".

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ