+4 Київ
Чому в Туреччині вирішили провести референдум?
Про підготовку до референдуму стало відомо ще наприкінці 2016 року. Тоді лідер "Націоналістичного руху" Девлет Бахчелі заявив, що керівна Партія справедливості і розвитку готує проект поправок до конституції, який перетворить країну на президентську республіку і дасть змогу чинному главі держави Реджепу Ердогану залишатися при владі до 2029 року.
На такі зміни турецька влада зважилася після невдалої спроби військового перевороту в липні 2016 року. Після того, як заколот був придушений, у Туреччині затримали понад 100 тисяч причетних до перевороту, а більш ніж 40 тисяч із них заарештували.
У грудні пакет змін до конституції подали в парламент, а 18–21 січня 2017 року депутати його затвердили. Пізніше документ підписав сам Ердоган, а в лютому стало відомо, що референдум призначено на 16 квітня.
Фото: ЕРА
І що тепер зміниться?
На референдум поправки до конституції підтримали 51,41% (25,2 млн осіб), проти проголосували 48,59% (23,8 млн). Явка становила 85,46%.
До конституції Туреччини буде внесено 18 поправок, які означають перехід від парламентської республіки до президентської. Базові поправки:
-
Кількість депутатів у парламенті збільшать із 550 до 600;
-
Віковий ценз для обрання в парламент знизять із 25 до 18 років. Особам, які мають стосунок до збройних сил, заборонено балотуватися на виборах;
-
Президентські та парламентські вибори будуть проводити раз на п'ять років, в один і той самий день (раніше президентський термін становив чотири роки);
-
Розслідування діяльності президента може початися, якщо таке рішення підтримають 3/5 депутатів. Щоб розпочати розгляд справи проти президента у Верховному суді, потрібна підтримка 2/3 депутатів;
-
Міністри більше не зобов'язані усно відповідати на запитання в парламенті, також парламент не має права закликати уряд до відповідальності та зобов'язувати міністрів видавати укази з певних питань;
-
Президент більше не зобов'язаний виходити з політичної партії. Також він дістає право організовувати референдуми, а також оголошувати надзвичайний стан у країні;
-
Посада прем'єр-міністра скасована, главою уряду вважається президент країни;
-
Ухвалити рішення про проведення позачергових виборів може або президент, або 3/5 від загальної кількості депутатів. У цьому разі призначають і президентські, і парламентські вибори;
-
Найближчі президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться 3 листопада 2019 року.
Основні зміни набудуть чинності після виборів у 2019 році. Після визнання підсумків референдуму зміняться лише три статті конституції, головна з яких – про те, що президент може залишатися членом політичної партії.
Фото: ЕРА
Як відреагували на цей референдум?
З підсумками референдуму главу МЗС Туреччини привітали його колеги з Ірану, Катару, Македонії, Саудівської Аравії, Судану та Кенії.
У Брюсселі теж відреагували на підсумки референдуму: голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні та єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнес Ган зробили спільну заяву, в якій закликали Туреччину "шукати максимально можливого національного консенсусу" під час реалізації конституційних поправок.
Спостерігачі ОБСЄ та ПАРЄ констатували, що референдум не повністю відповідав прийнятим у Європі стандартам. Зокрема, сторони, які агітували "за" і "проти", не мали рівних можливостей, а противників поправок прирівнювали до терористів.
Російські експерти та політологи в коментарі агентству "Анадолу" висловили впевненість, що тепер відносини між Москвою та Анкарою стануть міцнішими.
Директор українського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у коментарі виданню "ГОРДОН" зазначив, що тепер Ердоган де-юре дістав ті повноваження, які мав де-факто, а на відносинах Туреччини й України зміни не позначаться.
У кількох турецьких містах у день проведення референдуму пройшли акції протесту проти розширення повноважень президента, однак вони не стали масовими. Паралельно святкували перемогу прихильники Ердогана та керівної партії.
Фото: ЕРА
Що буде далі?
Ще за місяць до квітневого референдуму Ердоган заявляв, що після затвердження змін до конституції він розраховує повернути смертну кару. Утім, розмови про це ходили й раніше: влітку 2016 року референдум щодо цієї теми анонсував глава МЗС Мевлют Чавушоглу. У жовтні 2016 року Ердоган говорив, що "скоро" уряд розробить відповідний законопроект і подасть його в парламент. Однак протягом півроку цього не сталося.
Туреччина повністю скасувала цей вид покарання у 2004 році в межах євроінтеграції, тому відновлення смертної кари може поставити хрест на спробах Анкари вступити до Євросоюзу.
У березні Ердоган також заявляв, що після референдуму 16 квітня Анкара перегляне свої відносини з Європою. Водночас уже після референдуму міністр закордонних справ стверджував, що інтеграція до ЄС залишається стратегічним пріоритетом Туреччини.
Фото: ЕРА
