$39.57 €42.12
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Туреччина анонсувала зустріч, на якій обговорюватимуть членство Швеції та Фінляндії в НАТО

Туреччина анонсувала зустріч, на якій обговорюватимуть членство Швеції та Фінляндії в НАТО Чавушоглу зазначив, що Туреччина, як і раніше, не готова схвалити приєднання Швеції до Альянсу
Фото: ЕРА

У Брюсселі 9 березня відбудеться зустріч, під час якої обговорюватимуть членство Швеції та Фінляндії в НАТО, а також виконання цими країнами зобов'язань, передбачених підписаним на саміті в Мадриді тристороннім меморандумом. Про це 27 лютого заявив міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, повідомляє Hürriyet.

"Було дві зустрічі, третю ми перенесли після акції спалення Корану. Корисно було б провести третю зустріч у Брюсселі. Вона відбудеться 9 березня, нехай вони чітко бачать, що Швеція не виконала своїх зобов'язань", – сказав турецький міністр.

Він зазначив, що Туреччина, як і раніше, не готова схвалити приєднання Швеції до Альянсу.

"Є зобов'язання щодо членства в НАТО, ми не можемо сказати "так" членству Швеції, не побачивши цих кроків... Позиція Туреччини дуже чітка. Тероризм є однією з двох загроз НАТО. Це є в усіх документах НАТО. Ми від самого початку говорили, що наші занепокоєння щодо тероризму треба вдовольнити", – наголосив Чавушоглу.

Він також додав, що перспективи членства Швеції та Фінляндії варто розцінювати окремо, оскільки Туреччина більш позитивно підходить до вступу в НАТО Фінляндії.

Контекст

Швеція та Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції й Фінляндії до Альянсу, заявляв генсек Альянсу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Очікують, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.

Туреччина була проти членства Швеції й Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція й Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.

Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО й підтримки курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося про те, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу та спроби Ердогана вплинути на свободу вираження думок у Швеції".

Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" і такою, що ображає "і мусульман, і взагалі всіх людей, усі права та свободи".

18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки.