+10 Київ
У 2021 році Олександр Лукашенко, найімовірніше, залишиться при владі в Білорусі. Таку думку в інтерв'ю "Телеграфу" висловив політичний аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
"Станом на сьогодні Лукашенко більш-менш стабілізував ситуацію. Цього року, схоже, запустять так званий конституційний процес із метою транзиту влади. Можливо, з'явиться новий орган, куди піде Лукашенко з посади президента. Але, судячи із сигналів, які йдуть із Мінська, у 2021 році нікуди він не піде", – підкреслив Тишкевич.
Він зазначив, що Росія зацікавлена в ослабленні державних інститутів Білорусі.
"Наразі щодо ситуації в Білорусі ми маємо жорсткий конфлікт офіційного Мінська з країнами європейського Заходу. І м'якішу позицію США. Зрозуміло, що є і певна підтримка з боку РФ, яка ставить перед собою цілі. Вона зміцнює свої позиції, працює на обидві сторони конфлікту, зменшуючи в такий посіб базу білоруських державних інститутів. Для РФ важливо створити свій політичний проєкт, який впливатиме на білоруську внутрішню політику. Тож Кремль продавлюватиме свій формат конституції Білорусі", – вважає Тишкевич.
Водночас він не відкидає, що Лукашенко може здобути досить потужну підтримку від Китаю.
"На останньому пленумі Центрального комітету Комуністичної партії Китаю розглядали білоруське питання. До речі, за Білорусь у КНР відповідає представник міністерства громадської безпеки Китаю", – резюмував Тишкевич.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту тих, хто не згоден із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув тодішній глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолює країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
28 листопада Тихановська заявляла, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро людей.
У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву. Вони свою причетність до мітингів неодноразово спростовували.
Лукашенко 23 вересня обійняв, як він вважає, посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 людей, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. 17 грудня ЄС запровадив третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей та семи організацій.
