$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +7 Київ

Столтенберг запропонував скликати засідання Ради Росія – НАТО на початку 2022 року

Столтенберг запропонував скликати засідання Ради Росія – НАТО на початку 2022 року Будь-який діалог із Росією має ґрунтуватися на базових засадах європейської безпеки, зазначив Столтенберг
Фото: EPA
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг запропонував на початку 2022 року провести засідання Ради Росія – НАТО для обговорення нарощування РФ своїх військ біля кордону України.

Про це Столтенберг сказав 21 грудня на брифінгу у Брюсселі за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром Румунії Ніколає Чуке. Текстову версію заходу опубліковано на сайті НАТО.

"Ми, як і раніше, готові до конструктивного діалогу з Росією. Я маю намір зібрати засідання Ради Росія – НАТО на початку наступного року, – сказав Столтенберг. – Будь-який діалог із Росією має ґрунтуватися на базових принципах європейської безпеки та враховувати занепокоєння НАТО щодо дій Росії. І це має відбуватися у консультації з європейськими партнерами НАТО, зокрема з Україною".

НАТО також виступає за право України "обирати свій шлях", зазначив Столтенберг.

"Епоха сфер впливу закінчилася", – додав генсек Альянсу.

За його словами, країни НАТО "мають єдину позицію та єдиний підхід" до Росії, який "ґрунтується на стримуванні та обороні", а також готовності захищати одна одну.

Столтенберг говорив в інтерв'ю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 18 грудня, що НАТО ніколи не піде на компроміс із РФ щодо приймання в Альянс України та не обговорюватиме "зони впливу".

Генсек НАТО заявляв, що якщо Росія наважиться застосувати військову силу проти України, їй доведеться заплатити "високу ціну" – будуть жорсткішими економічні та політичні санкції, і НАТО має намір "гарантувати безпеку кожної з наших країн-учасниць".

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває майже 100 тис. російських військовослужбовців, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг на це наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США зазначено, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі. Сполучені Штати планують відповісти на "гарантії безпеки", запропоновані РФ, цього тижня, писало Bloomberg із посиланням на високопосадовця адміністрації президента США.

На думку Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. У МЗС РФ заявили, що не мають наміру залучати до перемовин про "гарантії безпеки" Україну, проєкт яких передбачає відмову НАТО від приєднання країни до Альянсу.

Президент РФ Володимир Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь.

У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію першочергово для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.