Текстову версію його вступної промови опубліковано на сайті НАТО.
"Ми завжди готові вислухати, що турбує Росію... Але для того, щоб діалог був вагомим, він має також враховувати давню занепокоєність НАТО щодо дій РФ... Також він має відбуватися в консультації з Україною. Ми також тісно консультуємося з іншими головними партнерами: Грузією, Молдовою, Фінляндією та Швецією, а також Європейським союзом", – сказав Столтенберг.
Водночас він зазначив, що попри готовність НАТО "вести діалог із Росією сумлінно і по суті", країни Альянсу мають бути готовими до того, що "дипломатія зазнає невдачі".
"Тому сьогодні міністри наголосили, що будь-яка подальша агресія проти України матиме серйозні наслідки й дорого коштуватиме Росії. Союзники і далі стоять на боці України. Ми повністю підтримуємо її суверенітет та територіальну цілісність. І ми надаємо політичну та практичну підтримку", – наголосив генсек НАТО.
7 січня у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав МЗС країн НАТО. Зокрема, міністри закордонних справ обговорили нарощування військової потужності Росії в Україні та поблизу неї, а також питання європейської безпеки.
3 січня питання накопичення російських військ біля кордону України з главами МЗС країн "Бухарестської дев'ятки" (Румунії, Болгарії, Чехії, Угорщини, Словаччини, Польщі, Естонії, Латвії та Литви) під час телефонної розмови обговорив держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен.
Він заявив про прихильність США до продовження тісних консультацій та координації з усіма союзниками та партнерами щодо досягнення деескалації ситуації біля кордону України "за допомогою стримування, оборони та діалогу", розповів спікер Держдепартаменту Нед Прайс.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ й ОБСЄ.
+7 Київ
