$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +3 Київ

Спецслужби Польщі опублікували запис розмови білоруського диспетчера та, імовірно, співробітника КДБ під час приземлення літака Ryanair

Спецслужби Польщі опублікували запис розмови білоруського диспетчера та, імовірно, співробітника КДБ під час приземлення літака Ryanair 23 травня в Мінську посадили літак Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса
Фото: ЕРА
Польща опублікувала аудіозапис переговорів між диспетчером мінського аеропорту та пілотом літака Ryanair, який примусово посадили у Мінську у травні і заарештували опозиційного журналіста Романа Протасевича. Запис виклав на своїй сторінці у Facebook 10 грудня речник міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин.

"Подаю презентацію про основні висновки розслідування операції білоруських спецслужб проти Романа Протасевича. 23 травня літак Ryanair був змушений приземлитися в аеропорту Мінська. Для цього спецслужби Білорусі надали неправдиву інформацію про нібито загрозу вибуху, тероризували екіпаж та позбавляли волі пасажирів, зокрема польських громадян", – зазначив він у повідомленні.

На опублікованому аудіо є третій голос. Коли пілот починає уточнювати інформацію, чути, як диспетчер консультується із третьою людиною, яка підказує, що саме відповідати.

На записі він, зокрема, говорить диспетчеру "продовжуй, продовжуй" після того, як той передав повідомлення про бомбу на борту літака. Пілот уточнив рівень небезпеки. Диспетчер у відповідь попросив залишатися на зв'язку та запитав у третьої людини: “Він каже: “Код диспетчера жовтий чи червоний?” Імовірний співробітник КДБ відповідає: “Ну “червоний” скажи. Червоний". Водночас він розмовляв телефоном із людиною, яку називав Андрієм Анатолійовичем.

Розслідування подій того дня проводить агентство внутрішньої безпеки Польщі під наглядом прокуратури, повідомляють на сайті польського уряду.

"Докази свідчать, що 23 травня офіцер білоруського КДБ був в оперативній кімнаті під час роботи вежі управління повітряним рухом. В основний момент він узяв під контроль роботу авіадиспетчера. Він дав інструкції співробітнику, який контактував із пілотом. Саме офіцер віддавав команди та ухвалював рішення про висаджування в Мінську. Водночас офіцер КДБ підтримував телефонний контакт із кимось, кого він повідомив про те, що відбувалося з літаком. Варто наголосити, що взяття під контроль диспетчерської вежі агентом спецслужб – це щось безпрецедентне, що виходить за межі правил та практики", – ідеться в повідомленні.

Зазначають, що під час польського розслідування перебіг подій у мінському аеропорту було встановлено та задокументовано. Слідчі визначили, що під час польоту не було загрози вибуху бомби – це підтверджує те, що пілоту заявили про загрозу ще до надсилання електронного листа з інформацією про мінування, про яке йшлося під час розмови.

"Усю ситуацію спровокувала білоруська сторона, щоб змусити літак приземлитися у Мінську", – наголосили в повідомленні.

Видання The New York Times із посиланням на джерела 8 грудня написало про колишнього авіадиспетчера мінського аеропорту Олега Галегова, який утік із Білорусі та перейшов білорусько-польський кордон.

У Польщі він розповів співробітникам спецслужб, що літак посадили внаслідок операції КДБ. За словами Галегова, він був відповідальним за те, щоб повідомити пілоту, що на борту є бомба і з міркувань безпеки потрібно приземлитися в Мінську.

У Білорусі назвали "інформаційним вкиданням" матеріал про приземлення літака з Протасевичем під контролем КДБ і не відкидали, що на диспетчера тиснули польські правоохоронці.

Контекст

23 травня винищувач білоруських ВПС за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, підняли "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення стало повідомлення про замінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).

Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу Протасевича та його дівчину Софію Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко це заперечує).

Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню та координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.

Протасевича обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі: розпалювання соціальної ворожнечі, організація масових заворушень, організація групових дій, які грубо порушують громадський порядок. Сапегу обвинувачують у розпалюванні соціальної ворожнечі.

Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі та закликали негайно звільнити затриманих.

Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн. ЗМІ повідомляли, що ЄС може у червні ввести секторальні санкції проти Білорусі.

Кабмін України з 29 травня заборонив білоруським літакам використовувати повітряний простір України.