"Це була смілива бюрократична відповідь на геополітичну провокацію після того, як минулого тижня США і Німеччина оголосили про угоду щодо скандального російського газового проєкту "Північний потік – 2", – підкреслило видання.
У публікації зазначили, що з юридичного та практичного погляду малоймовірно, що Україна зможе зупинити проєкт, але країна "мала сміливість відкрито вимагати, щоб її права поважали Єврокомісія та Німеччина".
Офіційної реакції на заяву Києва не було, проте у приватному порядку дипломати та політики "захоплювалися кмітливістю Києва", пише Politico.
"Вони вчинили абсолютно правильно. Деякі мої колеги в інституціях [Євросоюзу] вважають, що Угода про асоціацію накладає зобов'язання лише на українців, а не на обидві сторони", – процитувало видання одного з європейських посадовців.
Високопоставлений дипломат ЄС сказав, що реакція Києва була виправданою.
Контекст
Газопровід "Північний потік – 2" будують дном Балтійського моря, він має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою. У компанії – оператора газопроводу 11 липня заявляли, що "Північний потік – 2" добудовано на 98% і його будівництво завершать у серпні.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили про укладення угоди щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ продовжить використовувати газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років.
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше як $175 млн.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2". Також у спільній заяві Кулеби та глави МЗС Польщі Збігнєва Рау йдеться, що країни "працюватимуть разом зі своїми союзниками та партнерами над протидією запуску "Північного потоку – 2".
+9 Київ
