$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Слідчий комітет Білорусі ініціював екстрадицію з Латвії екскандидата у президенти Цепкала

Слідчий комітет Білорусі ініціював екстрадицію з Латвії екскандидата у президенти Цепкала Білорусь проситиме Латвію про екстрадицію Цепкала
Фото: vkurier.by
Слідчий комітет Білорусі надіслав документи в Генпрокуратуру про ініціювання питання перед Латвією про екстрадицію опозиціонера й екскандидата у президенти Валерія Цепкала. Про це повідомив телеканал "Беларусь 1".

Цепкала обвинувачують "у низці корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великому розмірі".

У Слідчому комітеті додали, що раніше Генпрокуратура звернулася до мін'юсту Польщі з проханням про взяття під варту й видання засновників визнаного в Білорусі екстремістським Telegram-каналу NЕХТА Степана Путила та Романа Протасевича для притягнення до кримінальної відповідальності.

Цепкала називали одним із головних конкурентів Лукашенка на виборах, проте його до них не допустили – ЦВК Білорусі забракувала майже половину підписів, які штаб опозиціонера надав на підтримку його висунення. Він поїхав у Росію разом із дітьми 24 липня, побоюючись арешту.

2 серпня політик прибув до Києва. Дружина Цепкала Вероніка ввійшла у штаб Світлани Тихановської, яку допустили до виборів. Із 9 серпня вона перебувала в Москві, куди поїхала, побоюючись кримінального переслідування, але 16 серпня приїхала в Україну.

У Білорусі проти Цепкала порушили кримінальну справу про хабарництво. Йому загрожує до 15 років в'язниці. Політика оголошено в розшук на батьківщині й у РФ.

У серпні 2020 року в будинку Цепкала в Мінську відбувся обшук, його майно заарештували.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.