+11 Київ
"Я просто перестав писати про будь-що, окрім... У мене була якась повість умовно про кохання. Якась п'єса, якийсь сюжет... Усе це негайно відклав просто тому, що неможливо зараз думати ні про що, крім [війни]. Порядок денний, звісно, визначає. Сьогодні лише мовчання. Був період німоти тому, що старі слова не годилися, а нові ще не прийшли. Але сьогодні лише публіцистика, сьогодні лише коментарі. Я по кілька інтерв'ю на день давав протягом цих місяців, але я це сприймаю просто як волонтерство. У мистецтві все вирішує контекст. Для мене контексту немає. І розумієте, ось цей фет увесь: шепіт, несміливе дихання, трелі солов'я – це абсолютно чудово, але якось у Маріуполі сьогодні не звучить. Не треба читати про шепіт і несміливе дихання людям, які гниють і яких знищують у Маріуполі. Це нетактовно і безглуздо", – сказав Шендерович.
За його словами, за нинішніх умов "інтонація" того, що кажуть люди, змінилася.
"Оскільки в моєму Facebook навколо мене досить багато людей, які пишуть, рефлексують, – ось ця німота була досить спільним діагнозом, і вона якраз свідчить, як мені здається, про дуже точну реакцію. Про те, що твоя реакція не є автоматичною, що ти не просто відтворюєш якісь слова, що ти пропускаєш це крізь себе. Як чудово сформулював блискучий [російський опозиціонер] Євген Ройзман: "Якщо вам здається, що у вас все нормально, то ви збожеволіли. А якщо у вас відчуття, що ви божеволієте – отже, з вами все нормально". Це дуже точне парадоксальне визначення", – наголосив Шендерович.
