$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +9 Київ

У Держдепартаменті США заявили про "міцний консенсус" із європейськими союзниками щодо протидії російській агресії

У Держдепартаменті США заявили про "міцний консенсус" із європейськими союзниками щодо протидії російській агресії

РФ зіткнеться із серйозними втратами, якщо зважиться на нову військову агресію щодо України, зазначив Прайс


Фото: U.S. Department of State / Flickr
Сполучені Штати Америки досягли "міцного консенсусу" з європейськими союзниками та партнерами у питанні про те, як відповісти Російській Федерації, якщо вона здійснить військове вторгнення в Україну. Про це заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс, повідомляє 5 січня "Голос Америки".

"Ми почули, як сформувався міцний консенсус щодо серйозних витрат, із якими зіткнеться Росія, якщо вона зважиться на нову військову агресію щодо України", – заявив Прайс.

Заява Прайса з'явилася на тлі підготовки переговорів представників США та Росії, спрямованих на зниження напруженості, спричиненої масштабним розгортанням російських військ біля кордону України. Він попередив про рішучість Заходу ввести "конкретні пакети жорстких заходів проти Росії, якщо вона продовжить цю ескалацію".

"Ми особливо зазначили, що вони включатимуть заходи, на які ми свідомо не пішли у 2014 році, але готові вжити зараз", – зазначив Прайс.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

У листопаді начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

1 грудня держсекретар США Ентоні Блінкен пригрозив запровадженням проти РФ санкцій, "від яких США раніше утримувалися", у разі агресії проти України. Серед можливих санкцій американські ЗМІ, зокрема CNN, називають від’єднання Росії від SWIFT. У Держдепі США підтвердили, що розглядають таку можливість.

Bloomberg писало 7 грудня, що адміністрація президента США Джо Байдена домагатиметься від ФРН зупинки газопроводу "Північний потік – 2", якщо президент РФ Володимир Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.

У Європарламенті заявляли, що "ЄС має бути готовим використати свій вплив та закликати до від’єднання Росії від платіжної системи SWIFT", ще у вересні. 16 грудня Європарламент ухвалив резолюцію, у якій закликав у наступному пакеті санкцій від’єднати РФ від системи SWIFT у разі нової агресії проти України.

Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу". "Ми чітко дали зрозуміти, що подальший рух НАТО на схід є неприйнятним", – сказав Путін.