$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +5 Київ

Російські акції продемонстрували найсильніше падіння після окупації Криму 2014 року, рубль і далі падає щодо євро й долара

Російські акції продемонстрували найсильніше падіння після окупації Криму 2014 року, рубль і далі падає щодо євро й долара

Базовий індекс Московської біржі засвідчив найбільше падіння вартості російських акцій із березня 2014 року


Фото: depositphotos.com
Російські акції продемонстрували найбільше падіння протягом останніх восьми років після того, як президент РФ Володимир Путін заявив 21 лютого, що ухвалить рішення про визнання "незалежності" терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР". Про це повідомляє Bloomberg.

Базовий індекс Московської біржі закрився зі зниженням на 11%, що стало найбільшим падінням із березня 2014 року. На внутрішньоденній основі індекс упав більше ніж на 14% – найбільше з листопада 2008 року.

Міністерство фінансів РФ скасувало продаж облігацій, запланований на вівторок, 22 лютого, пославшись на "підвищену волатильність на фінансових ринках", оскільки прибутковість 10-річних рублевих облігацій зросла майже на 80 базисних пунктів.

Прибутковість російських доларових облігацій із погашенням у березні 2029 року зросла на 52 базисні пункти – до 5,10%, – що є найвищим показником із березня 2020 року.

Рубль торгували зі зниженням на 2,2% – до 79,05 руб. за $1 станом на 19.21 за Москвою, що наближено до діапазону 80–82 руб. за $1. Вартість страхування російського боргу зросла до найвищого рівня з 2016 року.

Курс євро вперше з 26 січня перевищив позначку 90 руб. за 1, станом на 17.47 за московським часом європейська валюта подорожчала на 2 руб. 74 коп – до 90,29 руб., повідомляє РБК.

"Не відкидаю, що це не дно. Ситуація має дуже напружений вигляд. Найбільша проблема на ринку зараз – незрозуміло, звідки в такій ситуації візьмуться покупці. Іноземні фонди на російські активи ще довго не дивитимуться, а російські інвестори втратили багато. Сьогодні була така жорстка тональність, і зараз не можна говорити про те, що досягли дна. Щоб це сталося, потрібен зрозумілий формат переговорного процесу між Росією, США та Україною, а ми поки не розуміємо, якою буде конфігурація. Ми не знаємо, які санкційні ризики за цим настануть чи не настануть", – повідомила "Русской службе BВC" головна економістка російського "Альфа-Банку" Наталія Орлова.

Контекст

У 2014 році, одразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.

У 2015 році Верховна Рада України визнала підконтрольні Росії райони Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями.

21 лютого 2022 року Рада безпеки РФ розглянула питання визнання "незалежними республіками" незаконних збройних формувань "ЛДНР". Ніхто із членів Радбезу РФ не виступив проти такого визнання. Пізніше того самого дня Путін повідомив, що збирається підписати указ про визнання "ЛДНР". 

Рішення про визнання "ЛДНР" Путін ухвалив на тлі різкої ескалації на Донбасі, яку фіксують із 17 лютого, а також стягування російських військ до кордону з Україною. За даними президента України Володимира Зеленського, біля українського кордону перебувають 150 тис. російських військових, техніка і важке озброєння. Західні країни попереджають, що Росія готується до вторгнення до України. Президент США Джо Байден заявив 18 лютого, що у нього є підстави вважати, що Путін уже ухвалив рішення про вторгнення і що Росія нападе на Київ.

Західні країни обіцяли, що у разі вторгнення в Україну проти РФ введуть жорсткі санкції.