Про це 7 січня на брифінгу, який транслювали на YouTube-каналі Держдепартаменту США, заявив держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен. Він прокоментував результати зустрічі глав МЗС країн НАТО.
"Ніхто не здивується, якщо Росія влаштує провокацію або інцидент, а потім спробує використати це для виправдання військового вторгнення, сподіваючись, що на той час, коли світ зрозуміє, що це були хитрощі, буде вже надто пізно", – сказав Блінкен.
За його словами, "ідея про те, що Україна є агресором у цій ситуації, є абсурдною".
"Це Росія вторглася в Україну майже вісім років тому, це Росія окупувала Крим, розпалює війну на сході України, не змогла виконати своїх зобов'язань за Мінськими домовленостями... Це Росія постійно становить загрозу українській демократії і знову скеровує війська до кордону України. Усі ці дії є порушенням українського суверенітету та становлять загрозу безпеці Європи", – зазначив Блінкен.
7 січня у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав МЗС країн НАТО. Зокрема, міністри закордонних справ обговорили нарощування військової потужності Росії в Україні та поблизу неї, а також питання європейської безпеки.
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що НАТО готовий вислухати пропозиції Росії щодо безпеки в Європі, але цей діалог має відбуватися в консультаціях з Україною.
Блінкен після засідання поговорив телефоном із главою МЗС України Дмитром Кулебою. Сторони узгодили позиції напередодні переговорів із РФ щодо безпеки в різних форматах.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
+11 Київ
