RU
 

Путін заявив, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь

Путін не уточнив, що зробить Росія, якщо США та НАТО не приймуть пропозиції РФ щодо безпеки
Путін не уточнив, що зробить Росія, якщо США та НАТО не приймуть пропозиції РФ щодо безпеки
Фото: kremlin.ru

Вимоги РФ так званих гарантій безпеки не є ультиматумом, але країни Заходу мають дати на них "чітку відповідь". Про це сьогодні, 21 грудня, під час виступу на розширеному засіданні колегії міноборони заявив президент РФ Володимир Путін.

Текстову версію вступної промови Путіна опублікували на сайті Кремля.

"Збройні конфлікти – це не наш вибір, ми хочемо вирішувати питання політико-дипломатичними засобами, але мати хоча б чіткі, зрозумілі та прозоро викладені юридичні гарантії. Ось у чому сенс наших пропозицій, викладених на папері і переданих у Брюссель та Вашингтон, і ми сподіваємося дістати на них чітку, вичерпну відповідь", – сказав російський президент.

Водночас Путін не уточнив, що зробить Росія, якщо США та НАТО не приймуть пропозиції РФ, як і не вказав, чим така постановка питання відрізняється від ультиматуму.

17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.

Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку"відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Також США мають пообіцяти, що не створюватимуть на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами НАТО, військових баз, не використовуватимуть їхньої інфраструктури для ведення будь-якої військової діяльності та не розвиватимуть із ними двосторонньої військової співпраці.

Окрім того, проєкт договору між РФ і НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто без урахування Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Албанії, Хорватії, Чорногорії та Північної Македонії) не розміщують своїх збройних сил та озброєнь на території всіх інших держав Європи додатково до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, крім виняткових випадків.

У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі. Сполучені Штати планують відповісти на "гарантії безпеки", запропоновані РФ, цього тижня, писало Bloomberg із посиланням на високопосадовця адміністрації президента США.

На думку генсека Альянсу Єнса Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. У МЗС РФ заявили, що не мають наміру долучати до переговорів про "гарантії безпеки", проєкт яких передбачає відмову НАТО від долучення країни до Альянсу, Україну.

У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Контекст:

Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів з президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу надати "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання ймовірного вступу України до НАТО.

10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг у відповідь підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості"Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Євросоюзі та НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ