Зазначено, що розмову було заплановано 15 листопада під час першого контакту між політиками. Головною її тематикою була ситуація на кордоні Білорусі з країнами Європейського союзу.
"Домовилися… про те, що проблему загалом виносять на рівень Білорусі та ЄС, водночас відповідні посадовці, яких буде визначено від обох сторін, негайно розпочнуть переговори з метою розв'язання наявних проблем. У цьому самому контексті вирішуватимуть побажання біженців потрапити в Німеччину", – ідеться у повідомленні.
Меркель також передала Лукашенку "прохання" глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн "про обов'язкову участь у процесі міжнародних організацій, що займаються проблематикою біженців та мігрантів, які вже активно співпрацюють із білоруською стороною".
Лукашенко між телефонними розмовами з Меркель 16 листопада поспілкувався із главою Кремля Володимиром Путіним, зазначено на сайті президента Білорусі. Лукашенко та Путін "передусім обговорили ситуацію на білорусько-польському кордоні та спільні дії щодо оборони кордонів Союзної держави".
"[Лукашенко] поінформував главу російської держави про телефонну розмову з в.о. канцлера Німеччини Ангелою Меркель, що відбулася напередодні", – ідеться у повідомленні.
10 листопада Меркель попросила Путіна вплинути на "режим Лукашенка" у ситуації з мігрантами, які хочуть потрапити з Білорусі до Німеччини.
13 листопада Путін заявив, що Меркель та Лукашенко готові говорити одне з одним безпосередньо.
Глава МЗС Естонії Ева-Марія Лійметс, коментуючи телефонну розмову Меркель із Лукашенком 15 листопада, заявила, що білоруський політик хоче, щоб його визнали законним президентом Білорусі та зняли санкції в обмін на припинення міграційної кризи на кордонах Європи.
Контекст
Цього року у країнах Євросоюзу, що межують із Білоруссю, загострилася проблема нелегальної міграції з країн Близького Сходу. У ЄС спочатку заявляли, що Білорусь навмисно послабила контроль над кордоном зі свого боку, пізніше Лукашенка звинуватили не просто в послабленні контролю, а й в організації потоків нелегальної міграції.
У Євросоюзі повідомляли, що мігрантів до Білорусі запрошують через білоруські диппредставництва. За інформацією української розвідки, на території третіх країн створено "вербувальні центри", де людям пропонують за плату доправити їх до Євросоюзу та під виглядом туристів відвозять до Мінська. За даними видання Welt am Sonntag, Білорусь подвоїла кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, їх найчастіше використовують нелегали для подальшої міграції до країн ЄС.
У Литві стверджують, що частина мігрантів прибуває до Білорусі з Росії.
14 листопада секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив, що на території Білорусі перебуває приблизно 16 тис. нелегальних мігрантів.
За інформацією польських правоохоронців, серед мігрантів, які намагаються незаконно перетнути кордон, – громадяни Сирії, Іраку, Лівану та інших країн.
Уранці 8 листопада білоруські ЗМІ повідомили, що до кордону з Польщею вирушила численна колона мігрантів, їх супроводжують люди у військовій формі. Дійшовши до кордону, мігранти розбили табір і залишаються там і зараз. Вони також неодноразово намагалися зламати загородження на кордоні.
У зв'язку із цим міністерство оборони Польщі підвищило готовність військ територіальної оборони на кордоні з Білоруссю та скерувало для патрулювання кордону з Білоруссю військові гелікоптери. Станом на 15 листопада кордон охороняють, за офіційними даними, 15 тис. солдатів польської армії, 4 тис. прикордонників та 2 тис. поліцейських.
15 листопада Рада Євросоюзу ухвалила рішення посилити санкції проти режиму Лукашенка за створення міграційної кризи в Європі.
16 листопада на білорусько-польському кордоні в районі прикордонного поста "Брузги – Кузниця" відбулася спроба мігрантів прорватися на територію ЄС. За даними польських правоохоронців, нападники діяли під контролем білоруських спецслужб, співробітники яких озброїли мігрантів світлошумовими гранатами. Польські силовики застосовували водомети та сльозогінний газ. Атака тривала приблизно годину.
+11 Київ
