Зазначають, що вченого нагородили "за відкриття геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини".
BREAKING NEWS:
— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 3, 2022
The 2022 #NobelPrize в Physiology or Medicine has been awarded to Svante Pääbo “для його discoveries пізнання genomes of extinct hominins and human evolution.” pic.twitter.com/fGFYYnCO6J
Завдяки своєму новаторському дослідженню Сванте Паабо секвенував геном вимерлого родича сучасної людини – неандертальця, наголошують на сайті Нобелівської премії. Паабо виявив, що передавання генів відбулося від цих нині вимерлих гомінідів до Homo sapiens після міграції з Африки приблизно 70 тис. років тому. Це давнє передавання генів сучасним людям має важливе фізіологічне значення – наприклад, воно впливає на те, як імунна система реагує на інфекції.
"Дослідження Сванте Паабо породило нову наукову дисципліну – палеогеноміку. Виявляючи генетичні відмінності, які відрізняють усіх живих людей від вимерлих гомінідів, його відкриття забезпечують основу вивчення того, що робить нас унікальними людьми", – зазначають у пресрелізі Нобелівської премії.
Сванте Паабо вивчає генетичний матеріал перших людей і гомінідів. У 1985 році він уперше в історії дістав генетичний матеріал з мумій.
У 2006 році вчений оголосив про план повного розшифрування геному неандертальця, а в травні 2010 року результати цієї роботи опублікували в журналі Science.
У березні 2010 року група Паабо відкрила існування нового виду гомініду – денисівської людини. Цей висновок зробили після вивчення ДНК із фрагмента кістки, знайденої в Денисовій печері на Алтаї (Росія).
У 2016 році група Паабо опублікувала роботу, у якій на підставі порівняльного аналізу геномів майже 2 тис. людей з усього світу дійшла висновку, що було не менше як три епізоди схрещування між неандертальцями та різними групами Homo sapiens.