$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

МЗС України: Росія несе відповідальність за руйнування режиму "відкритого неба" та ерозію міжнародної архітектури контролю над озброєннями

МЗС України: Росія несе відповідальність за руйнування режиму "відкритого неба" та ерозію міжнародної архітектури контролю над озброєннями У МЗС зазначили, що внаслідок окупації територій України і Грузії РФ вивела із зони дії Договору про відкрите небо понад 57 тис. км
Фото: depositphotos.com

Росія відповідальна за руйнування режиму "відкритого неба". Про це йдеться в опублікованому 8 червня коментарі МЗС України щодо виходу РФ із Договору про відкрите небо.

В українському відомстві підкреслили, що рішення Москви не стало несподіванкою для України та інших держав – учасниць Договору про відкрите небо.

"У такий спосіб РФ довершує курс, свідомо розпочатий нею ще у середині 2000-х років. Цей курс спрямований на руйнацію всіх режимів, які сприяли військовій стриманості у Європі, обмежували розгортання ударних озброєнь та раптову широкомасштабну військову діяльність на євроатлантичному просторі. Через руйнацію режимів контролю над озброєннями Росія створювала умови для прихованої підготовки раптових збройних агресій проти Грузії та України. Цей агресивний експансіоністський курс Росія продовжує і до цього часу", – ідеться в повідомленні.

У МЗС зазначили, що внаслідок окупації територій України і Грузії РФ вивела із зони дії Договору про відкрите небо понад 57 тис. км².

"Упродовж 2010–2020 років РФ також свідомо вдавалася до інших систематичних порушень із метою приховування своєї військової активності... Замість побудови та покращення транспарентності, передбачуваності та довіри між всіма державами-учасницями, договір був використаний Москвою як засіб для легітимації результатів агресії та окупації українського Криму. Тому саме Росія несе відповідальність за триваючу руйнацію режиму "відкритого неба" та ерозію міжнародної архітектури контролю над озброєнням", – заявили у МЗС України, додавши, що Київ засуджує вихід РФ із Договору про відкрите небо.

Контекст

Договір про відкрите небо уклали 24 березня 1992 року в Гельсінкі (Фінляндія). РФ ратифікувала його 26 травня 2001 року. Він давав змогу державам-підписантам проводити неозброєні спостережні польоти над територіями одна одної.

У травні минулого року 45-й президент США Дональд Трамп сказав, що за шість місяців США вийдуть із Договору про відкрите небо через те, що Росія постійно порушує його. Колишній держсекретар США Майк Помпео говорив, що РФ перетворила угоду на "інструмент залякування і погроз". Зокрема, Москва відмовила в доступі до спостереження за кордоном з Грузією та в польотах над Калінінградською областю, де, за багатьма даними, розгортають нові ракети з ядерними боєголовками.

На думку нинішнього президента США Джо Байдена, вихід США з угоди призведе до негативного ефекту, протилежного заявленій меті. Зокрема, договір про аерофотозйомку територій дуже важливий для країн, які не мають доступу до супутникових знімків, говорив він.

"Сполучені Штати і наші партнери успішно застосовували польоти і зображення, отримані в межах відкритого неба для підтримки України, коли Росія вторглася на її територію, й у такий спосіб спростовували російську дезінформацію, світу показували справжні дії РФ", – писав Байден.

У МЗС РФ говорили про пропозицію нових умов щодо підтримки Договору про відкрите небо, які "не мали підтримки з боку союзників США".

У травні 2021 року Вашингтон повідомив Москві, що США не повертатимуться до Договору про відкрите небо.

7 червня сайт Кремля повідомив, що президент Росії Володимир Путін підписав ухвалений Держдумою закон про денонсацію РФ Договору про відкрите небо.