Про це 25 січня пише "Forbes Россия".
Зазначають, що скорочення статків найбагатших росіян пов'язане з падінням фондових індексів. Зокрема, січень виявився одним із найгірших місяців для російського фондового ринку за останні два роки, зазначає видання.
Так, 13 січня, після заяви заступника глави МЗС РФ Сергія Рябкова про проблеми в перемовинах із НАТО щодо гарантій безпеки, індекс Московської біржі впав більш ніж на 2%.
18 січня падіння становило вже 6,5%. "Forbes Россия" підкреслює, що востаннє індекс Мосбіржі скорочувався більш ніж на 5% навесні 2020 року – на початку пандемії коронавірусу.
Окрім того, 24 січня на тлі повідомлень про можливе вторгнення РФ в Україну індекс Мосбіржі впав на 5,9%.
За даними "Forbes Россия", найбільше серед російських бізнесменів втратили основні власники компаній "Новатек" і "Сибур" Леонід Міхельсон (-$2,1 млрд) та Геннадій Тимченко (-$1,9 млрд).
Водночас у відносному вираженні найбільше (на 46%) скоротилися статки власника виробника електромобілів Arrival Дениса Свердлова. Але це пов'язано із внутрішніми проблемами компанії, повідомило видання.
На 26% зменшилися статки засновника "Яндекса" Аркадія Воложа, він другий за втратами у відносному вираженні, третій – засновник TCS Group Олег Тиньков, який втратив 21% свого статку.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військовослужбовців.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договори зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го та 13 січня відбулися перемовини Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не отримали від США і НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, що США мають 18 різних сценаріїв у разі вторгнення Росії в Україну. У Кремлі відповіли, що "теж різні сценарії розглядають".
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Глава Міноборони України Олексій Резніков заявив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що б свідчило про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.
Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
+3 Київ
