$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +5 Київ

"Медіазона" назвала ймовірних співучасників убивства Нємцова

"Медіазона" назвала ймовірних співучасників убивства Нємцова "Медіазона" опублікувала хронологію вбивства Нємцова
Фото: EPA
У розслідуванні "Як убивали Бориса Нємцова" видання "Медіазона" і громадський антикорупційний проєкт Scanner Project опублікували хронологію дзвінків і пересувань засуджених убивць російського опозиційного політика Бориса Нємцова і назвали нових учасників групи.

Видання "Медіазона" і громадський антикорупційний проєкт Scanner Project опублікували спільне розслідування, в якому встановили ймовірних співучасників убивства російського опозиційного політика Бориса Нємцова в Москві 27 лютого 2015 року.

Спираючись на дані телефонних біллінгів, інформацію про авіаперельоти, а також на аналіз записів із камер відеоспостереження, журналісти встановили, що за кілька днів до вбивства уродженці Чечні, пізніше засуджені за вбивство Нємцова, неодноразово телефонували один одному і спілкувалися із чеченськими поліцейськими і високопосадовцями.

Серед них – співробітник Шелковського РВВС Чечні Асланбек Хатаєв, який полетів із Москви відразу після вбивства Нємцова, його начальник, командир патрульно-постової служби Халід Уцимієв, який прилетів у столицю в день убивства, а також двоє людей із найближчого оточення глави Чечні Рамзана Кадирова – член Ради Федерації Сулейман Геремєєв і член комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції Адам Делімханов.

Засуджені за вбивство Нємцова також зідзвонювалися незадовго до 27 лютого з помічником Рамзана Кадирова Вахою Геремєєвим, який є родичем Сулеймана Геремєєва.

Як наголошують у розслідуванні, усіх перерахованих осіб або не допитували у справі Нємцова, або опитували в Чечні співробітники місцевих правоохоронних органів, які не поставили багатьох запитань, що цікавили федеральне слідство.

Відразу після вбивства один із засуджених його учасників, а також Руслан Геремєєв та  Асланбек Хатаєв кілька разів телефонували якомусь Алі Алієву, уродженцю Дагестану. У своїх записах у соцмережах Алієв вказував місцем своєї роботи із 2008-го до 2011 року Державну думу.

Врешті "Медіазона" і Scanner Project встановили, що у квартирі на вулиці Вєєрній у Москві, де перед убивством Нємцова жили причетні до злочину особи, разом із групою згодом засуджених за вбивство Нємцова людей перебував Шамхан Тазабаєв – він раніше служив командиром чеченського ОМОН. Тазабаєва та Алієва не допитували навіть як свідків. А тим самим рейсом, яким учасники злочину покинули Москву, полетів у Чечню і ще один брат Адама Делімханова – Амхат.

Нємцова застрелили біля Кремля 27 лютого 2015 року.

Згідно з рішенням суду від 13 липня 2017 року, убивця Нємцова Заур Дадаєв дістав 20 років колонії суворого режиму. Співучасники Дадаєва, брати Анзор і Шадід Губашеви дістали 19 і 16 років колонії відповідно, Темірлан Ескерханов – 14 років, Хамзат Бахаєв – 11 років.

Організаторів та замовників убивства досі не знайшли.

У Слідчому комітеті РФ вважають, що організатором злочину був водій командира в чеченському батальйоні "Север" Руслан Мухудінов. Адвокат сім'ї Нємцова Вадим Прохоров закликав не перебільшувати ролі Мухудінова в убивстві опозиціонера. Він вважає, що той не міг бути замовником злочину.

"Медіазона" пише про Мухудінова як про водія і помічника Руслана Геремєєва в Москві, після того як він приїхав туди у грудні 2014 року – наприклад, він оформив на себе автомобіль, брав участь у придбанні однієї квартири та оренди іншої. Він, як і інші учасники групи, регулярно телефонував Уцимієву і з'являвся у квартирах на Вєєрній.

"Новая газета" писала, що замовлення на вбивство Нємцова "виставили на тендер" і за його виконання взявся, імовірно, заступник командира батальйону "Север" Алібека Делімханова Руслан Геремєєв.

Геремєєва оголошували в розшук за підозрою в організації вбивства Нємцова. Але зрештою, як писала "Новая газета", у Слідчому комітеті відмовилися від висунення йому обвинувачень.

У п'яту річницю вбивства Бориса Нємцова, 27 лютого 2020 року, президент РФ Володимир Путін підписав указ про нагородження сенатора Сулеймана Геремєєва медаллю ордена "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня.