$39.57 €42.12
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Лукашенко після позову на нього в Німеччині заявив, що "не спадкоємцям фашизму" його судити

Лукашенко після позову на нього в Німеччині заявив, що "не спадкоємцям фашизму" його судити Лукашенко сказав, що жителі ФРН  спадкоємці поколінь, які розв'язали Другу світову війну
Фото: president.gov.by
Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, назвав короткочасною політикою звернення проти нього у Федеральну прокуратуру Німеччини чотирьох німецьких адвокатів від імені 10 жертв розгону акцій протесту в республіці. Про це він заявив журналістам 7 травня, повідомило БЕЛТА.

Позивачі від імені жертв заявляли про злочини проти людяності в Білорусі. Зокрема, клієнти адвокатів повідомляли про фізичне насильство, позбавлення їжі та сну, а також приниження.

"Хай би Великобританія вже там виступила, Америка, Франція, у коаліції ж були. Але не спадкоємці фашизму. Вони мене будуть судити... Хто ви такі, щоб мене судити? За те, що я захищаю вас і свою країну?"  сказав Лукашенко.

За його словами, ідеться не про те, хто зараз дотримується ідеології нацизму.

"Я їм не дорікаю. Але вони спадкоємці поколінь, які розв'язали ту (Другу світову. – "ГОРДОН") війну", – додав Лукашенко.

Контекст

Німецькі юристи, які звернулися у прокуратуру Німеччини в Карлсруе, заявляли, що їхніх клієнтів залишали на колінах зі зв'язаними руками на кілька годин, щоб вони могли підтримувати себе тільки головою. Унаслідок тортур у всіх 10 осіб виникли серйозні проблеми зі здоров'ям. Адвокати назвали "варварським" ставлення білоруської держави до жертв.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.