"Він хоче, щоб санкції зупинили, а його визнали главою держави, щоб він міг залишатися на посаді", – заявила Лійметс, відповідаючи на запитання щодо вимог Лукашенка в обмін на припинення міграційної кризи на кордоні Білорусі, повідомляє ERR.
Однак у МЗС Естонії налаштовані вводити проти влади Білорусі нові санкції через порушення прав людини, зазначила міністерка.
"Важливо, щоб Європейський союз залишався єдиним і впливав на Білорусь діями", – наголосила Лійметс.
9 серпня 2020 року у Білорусі відбулися вибори президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув на той час чинний глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
23 вересня 2020 року Лукашенко провів так звану інавгурацію, яку вперше в історії Білорусі не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій долучилася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів та розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських посадовців.
У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.
16 червня 2021 року стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів та заборону на видання віз щодо 78 фізичних та восьми юридичних осіб із Білорусі. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські та високопосадовці.
24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами із вмістом калію і тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборону на послуги страхування для білоруського уряду і державних органів країни та інше.
7 липня слідом за США, Канадою та Великою Британією санкції проти Білорусі розширила Швейцарія.
Улітку 2021 року країни Балтії та Польща зіткнулися з проблемою нелегальної міграції з Білорусі. Президенти Литви, Латвії, Естонії та Польщі під час зустрічі в Києві 23 серпня випустили спільну декларацію, в якій назвали міграційну кризу на кордоні з Білоруссю "політично керованою гібридною операцією, що здійснює режим Лукашенка".
15 листопада канцлерка Німеччини Ангела Меркель провела телефонну розмову з Олександром Лукашенком, який перебуває при владі у Білорусі. За даними влади Білорусі, "найважливіший аспект", який обговорювали Меркель та Лукашенко, – "гуманітарна підтримка біженців через надання їм гуманітарної допомоги".
+5 Київ
