$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Лавров, кажучи про філософію РФ, згадав пісню "Хотят ли русские войны"

Лавров, кажучи про філософію РФ, згадав пісню "Хотят ли русские войны" Лавров зазначив, що у РФ не хочуть війни
Фото: EPA
Росії конфлікти не потрібні, але РФ "жорстко відстоюватиме свою безпеку". Про це в інтерв'ю телеканалу RT, яке транслювали у YouTube ЗМІ, заявив глава російського МЗС Сергій Лавров.

Лаврова запитали, чи РФ розглядає варіант ескалації ситуації біля кордонів України, збройний конфлікт.

"Наша філософія давно та добре відома. Вона у рядках відомої пісні "Хотят ли русские войны" (автор слів – Євген Євтушенко. "ГОРДОН"). Ми не хочемо війни. Президент [Володимир] Путін про це ще раз сказав, що нам конфлікти не потрібні, і ми сподіваємося, що нікому іншому конфлікти теж не є бажаним способом дій", – відповів російський міністр.

Водночас, за словами Лаврова, РФ "жорстко відстоюватиме свою безпеку тими засобами, якими вважатиме за потрібне".

"Ми б зовсім не хотіли обирати такий шлях, шлях конфронтації, але вибір за нашими партнерами", – сказав Лавров.

Він додав, що РФ розглядає як позитивний крок оперативне узгодження з боку керівництва США організаційних меж подальшої роботи для врегулювання конфлікту.

17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які 15 грудня передали помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.

Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Окрім того, проєкт договору між РФ і НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто не враховано Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Албанії, Хорватії, Чорногорії та Північної Македонії) не розміщують своїх збройних сил та озброєння на території всіх інших держав Європи на додачу до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, окрім виняткових випадків.

У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть переговорів із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі.

Путін 21 грудня заявив, що вимоги РФ про гарантії безпеки не ультиматум, але країни Заходу мають дати на них "чітку відповідь".

На думку генсека Альянсу Єнса Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. У МЗС РФ заявили, що не мають наміру долучати до переговорів про "гарантії безпеки", проєкт яких передбачає відмову НАТО від долучення країни до Альянсу, Україну.

У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного й уже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Контекст

Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів із президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу надати "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо ймовірного вступу України до НАТО.

10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг у відповідь на це наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості"Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Євросоюзі та НАТОЗакон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.