Відповідаючи на запитання журналіста, чи є шанс, що цей проєкт не запрацює протягом найближчих років, Кулеба сказав: "Ну, це як у футболі. Ти програєш на 89-й хвилині. Чи є шанс, що ти виграєш у цій грі?.. Шанс завжди є. Питання в тому, що ти а) маєш не здаватися і б) грати краще за опонента".
Говорячи про те, чому адміністрація президента США Джо Байдена не стала вводити санкції проти оператора газопроводу і фактично дала зелене світло проєкту, міністр сказав: "Тому що нова адміністрація тоді подивилася на "Північний потік – 2" виключно через призму своїх відносин із Німеччиною. Одна з місій Байдена – це якраз відновлення відносин із Європою".
"А Росія сидить у затінку і кайфує. Тому що насправді головним політичним і економічним бенефіціаром цього проєкту є РФ. Це дуже складна комбінація різних інтересів", – додав Кулеба.
Він підкреслив, що цей газопровід – "проєкт, який сварить і роз'єднує всіх". Проблеми через нього не лише в Україні, конфлікт і у США, і в ЄС. "Фактично єдині, кого "Північний потік – 2" об'єднує, – це Росія і Німеччина", – вважає міністр.
Він нагадав, що газопровід мали запустити ще 2019 року, але цього не сталося. Окрім того, зазначив Кулеба, до введення в експлуатацію "Північного потоку – 2" необхідно пройти ще низку складних процедур, сертифікацію і на всіх етапах є можливість стримати проєкт від втілення.
Контекст
"Північний потік – 2" мав зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США продовжать вводити санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
+3 Київ
